Колишній правоохоронець із Луганщини, якого підозрюють в колабораціонізмі. ДБР в Краматорську/Facebook
Колишнього правоохоронця із Луганщини підозрюють в колабораціонізмі на користь РФ. За даними слідства, після окупації частини області він почав працювати на "поліцію" та "суд" російської "адміністрації".
Про це повідомили на Facebook-сторінці територіального управління Державного бюро розслідувань в Краматорську.
Підозрюваний мав керівну посаду в одному із правоохоронних органів в Антрацитівському районі до жовтня 2014 року. Тоді ж його звільнили зі служби за порушення дисципліни, повідомили в ДБР.
Слідство вважає, що у 2016 року він почав працювати на РФ та очолив "Краснолучське міське відділення МВС ЛНР".
Пізніше його призначили "керівником" одного із окупаційних суддів.
"Після початку повномасштабного вторгнення РФ фігурант продовжив кар’єру в окупаційних структурах. У 2023 році він очолив так званий "Марківський районний суд ЛНР". На цій посаді псевдосуддя застосовує законодавство держави-агресора та сприяє функціонуванню окупаційної влади на тимчасово захопленій території Луганської області".
Чоловіка підозрюють в колабораціонізмі та добровільному зайнятті посади в незаконних органах на окупованих територіях, частина 7 статті 111-1 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до 15 років увʼязнення із забороною обіймати певні посади на 15 років на конфіскацією майна або без такої.
Заочне правосуддя: пояснення
Заочне правосуддя (in absentia — латиною, означає: у відсутності) — це процедура, коли спеціальне досудове розслідування та спеціальний судовий розгляд проводять без підозрюваного чи обвинуваченого, коли вони переховуються від правосуддя. Так пояснюють цю процедуру, зокрема, на сторінці Вищого антикорупційного суду.
Заочне провадження можливе у випадках, коли слідчий суддя та суд дозволять застосувати "in absentia". Ця процедура не позбавляє підозрюваних, обвинувачених або засуджених прав:
- участь адвоката обов’язкова на всіх етапах кримінального провадження — від досудового розслідування до самого вироку,
- вони мають право на ознайомлення з матеріалами справи,
- мають бути реальні докази того, що людина свідомо уникає відповідальності,
- вирок можна оскаржити в апеляції і касації;
- якщо людина з’явиться або її затримають, вона має право просити про перегляд справи.
Якщо людина вважає, що суд порушив її права, вона може також звернутися до Європейського суду з прав людини.
