Роман Матюнін показує залишкі російського касетного боєприпасу. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
«Оце якраз тут приліт був касети. Оце край селища у нас. Немає жодних військових об’єктів. То це «прилад» для вбивства людей. Тобто це касетні заряди, які заборонені міжнародними організаціями, яких не можна використовувати. Оце вони у нас використовуються для вбивства людей, звичайних мирних людей. Касети розкидало по будинках, по домоволодіннях звичайних людей. А це вже сам заряд, з якого вилітають касети», — розповідає Роман Матюнін.
За словами старости, внаслідок обстрілу були пошкоджені будинки приблизно на десяти вулицях.
«Касет прилетіло дуже багато, тобто десь біля 10-х вулиць були пошкоджені будинки», — каже Матюнін.
Староста Біленького показує наслідки російських обстрілів по селищу. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
Наступна точка об’їзду — обстріляна вулиця. Тут, розповідає староста, під час удару КАБом у дворі перебували троє людей.
«Як ви бачите, звичайні люди тут живуть. Ще й сусідка прийшла до них поспілкуватися. І в цей момент прилетів КАБ. У дворі був чоловік, дружина та сусідка. Я одразу приїхав на місце події. Чоловік лежав весь закривавлений. Допомогу йому, наскільки змогли, надали. Одразу подзвонив у служби, приїхали і волонтери, і швидка допомога, і поліція теж допомагати. Забрали всіх людей до лікарні, але чоловіка не встигли врятувати, а жінкам надали допомогу, вони зараз перебувають у лікарні», — розповідає Роман Матюнін.
Незмінним супутником під час виїздів, каже Матюнін, став детектор дронів «Кажан». Водночас останнім часом прилад допомагає менше через дрони на оптоволокні, які він не виявляє.
Роман Матюнін тримає в руках детектор дронів. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
«»Кажан» — це антидроновий прилад, який допомагає, коли є дронова небезпека. Взагалі не виїжджаємо на ті місця, де небезпечно. Але останнім часом він теж уже не так допомагає, бо в нас дуже багато дронів на оптоволокні. А ці прилади їх не показують», — розповідає староста.
Однією зі складностей своєї роботи староста називає постійне спілкування з людьми, емоційний стан яких погіршується через обстріли, поранення та загибель людей. Після ударів також необхідно допомогти жителям з матеріалами для ремонту та бути на зв’язку з комунальними підприємствами щодо газу, води й електрики, розповідає Матюнін.
«Емоційний стан людей зараз дуже важкий. Як ви бачите, після обстрілів, після того, як люди гинуть, як люди поранені, потрібно надати матеріали, потрібно зробити так, щоб був газ, вода, світло, постійно бути на зв’язку з комунальними підприємствами. Постійно працюємо з людьми для того, щоб людей можна було евакуювати», — говорить староста.
Староста Біленького Роман Матюнин спілкується з відвідувачкою. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
Біленьке поступово порожніє — люди виїжджають. Матюнін показує будинок, де до російського удару жили чоловік і жінка.
«Ще день до цього вони приходили до мене, просили допомогу в реєстрації на отримання гуманітарної допомоги. Дуже такі гарні люди були, звичайні, чоловік і жінка. Вночі прилетів КАБ, пряме попадання, загинули обоє. Теж нічого не було, ніяких військових. Звичайні люди проживали», — розповідає він.
Зруйнований російським обстрілом будинок у селищі Біленьке, Донецька область, 12 серпня 2026 року. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
За словами Матюніна, останнім часом у селищі чи не щотижня є загиблі внаслідок обстрілів.
«Останнім часом ось уже, як показує, що кожен тиждень у нас є загиблі. Взагалі, вчора були загиблі, позавчора були загиблі, також у мене на селищі», — каже староста.
Місцевим жителям розвозять будівельні матеріали для швидкого ремонту пошкодженого житла.
Основні звернення від жителів зараз стосуються допомоги після обстрілів, оформлення довідок ВПО та евакуації, розповідає Матюнін. У середньому за день до старостату з різними питаннями звертаються 10–15 людей.
«Адміністративні послуги надаються нашим мешканцям або людям, які є внутрішньо переміщеними особами. До нас звертаються люди, які тимчасово переїхали та проживають у нашому селищі. На день у середньому десь 10–15 осіб звертаються з різними питаннями. Наразі все працює, видаємо довідки, все, що потрібно», — каже староста.
Місцева жителька Олена прийшла по довідку для своєї 70-річної тітки, яка збирається евакуюватися до Швейцарії. За словами жінки, невдовзі планує виїжджати й сама разом із дядьком, який має інвалідність.
Ольга — жителька Біленького. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
«Була б хороша обстановка, всі б ми залишались удома. Ми теж скоро будемо виїжджати. Кидаємо все і їдемо світ за очі. У мене дядько — людина з інвалідністю, треба його брати з собою. Буду дзвонити волонтерам, щоб приїхали, забрали, тому що до нас не хочуть їхати туди, на Грабовського, ніякі фури, нічого», — розповідає Олена.
Також Роман Матюнін збирає уламки російських дронів та боєприпасів як речові докази воєнних злочинів проти цивільного населення. Частину уламків, які залишаються після ударів по домоволодіннях, старості приносять місцеві жителі.
«»Прилади» для вбивства звичайних людей або те, що виготовляють військові Росії. Тут знаходяться частки дронів, тут знаходяться частки «Гераней», «Шахедів» і різні безпілотні літальні апарати. Тобто це все, що прилітало звичайним людям на подвір’я і руйнувало їхнє життя та будівлі. Оце ось — «Герань 3», це реактивний двигун. Оце — двигун «Герань 2». Оце ось — частки «Шахеда». Це у нас різні дрони, які на оптоволокні літають», — розповідає Матюнін.
Роман Матюнін збираж уламки дронів, якими росіяни б’ють по Біленькому. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
Серед уламків староста показує частини дрона, який летів в автомобіль навпроти адміністративної будівлі. За його словами, внаслідок цього постраждали люди.
«Частки його залишились, люди постраждали. Ну і такого багато, що люди приносять. Коли воно прилітає десь на домоволодіння, люди знають, що в мене тут є колекція, і вони це приносять і надають», — каже він.
Окремо Матюнін показує уламки «Шахеда», внаслідок удару якого загинув чоловік.
«Найстрашніше — там, де загинули люди. Тобто оце ось «Шахед», він прилетів у будинок, там був чоловік, загинув чоловік», — розповідає староста.
Уламки російського дрона . Суспільне Донбас/Юлія Підгола
Роман Матюнін працює старостою Біленьківського старостинського округу шість років. За його словами, після створення старостинських округів старости мали забезпечувати взаємодію між жителями та владою, надавати людям послуги та опікуватися благоустроєм.
«Ми були для того, щоб була взаємодія між людьми та центральною владою, щоб з людьми була комунікація, надавали їм послуги, щоб люди не їхали десь за довідками, щоб ми наводили порядок у селищі, підтримували», — розповідає Матюнін.
Повномасштабна війна, каже староста, змінила цю роботу. Тепер він займається гуманітарною допомогою, забезпеченням жителів водою та хлібом, допомагає після обстрілів і шукає волонтерів для ремонту пошкоджених будинків.
«Реалії війни — вони все змінили. Тобто староста став людиною, яка допомагає людям з гуманітарною допомогою. Постійно видаємо воду, хліб. Слідкуємо після обстрілів, допомагаємо з видачею матеріалів. Шукаємо волонтерів, які постійно ремонтують їхні будинки», — говорить Матюнін.
Також староста разом із поліцією переконує виїжджати родини з дітьми, якщо батьки не погоджуються на евакуацію.
«Не всі батьки погоджуються вивозити своїх дітей, і тоді ми вже працюємо спільно з поліцією, людей умовляємо, що треба виїжджати. У мене також багатодітна родина, і мої діти виїхали у зв’язку з війною», — розповідає він.
Роман Матюнін — староста Біленького . Суспільне Донбас/Юлія Підгола
За словами Матюніна, його син також практично потрапив під обстріл. Староста каже, що війна психологічно впливає на дітей.
«Потрапив у мене син також практично під обстріл. У нього, ну, зовсім психологічно… Діти наші зламані. Я вчора спілкувався з сім’єю, вона каже: «Все нормально, у мене діти сидять постійно в підвалі». Ну це не нормально», — говорить Матюнін.
Сам староста через війну вже п’ять років живе окремо від своєї родини. Каже, що хотів би виїхати до неї, однак не може залишити посаду та людей.
«Я б залюбки показав приклад і виїхав би до своєї родини, бо я вже п’ять років живу без родини. Оце дуже важко. Але я не можу залишити свою посаду, я не можу залишити людей. Не можу, тому що тут треба допомагати людям», — каже Роман Матюнін.
Нині, за словами старости, у двох населених пунктах Біленьківського старостинського округу залишаються чотири тисячі людей. Від Біленького до лінії фронту, за даними мапи DeepState, — 10 кілометрів.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
