Олександр після поранення проходить лікування в Дніпрі. Суспільне Донбас/Анастасія Галасюк
«Найбільше поранене у мене — горло, а так обробили руки, ноги. Все тут гаразд», — розповідає Олександр.
64-річний Олександр 45 років працював на залізниці в Костянтинівці. З початку повномасштабного вторгнення він переїхав до Слов’янська.
Того дня, коли дістав поранення, розповідає, до Костянтинівки повіз гуманітарну допомогу друзям, які залишаються в місті і, за його словами, три місяці нічого не їли.
«Я відвіз шість ящиків гуманітарки, 20 літрів бензину і таке сипуче — макарони», — говорить чоловік.
Після того як віддав продукти, дорогою назад на моторолері його атакували російські безпілотники.
Військови 28 бригади врятували цивільного в Костянтинівці. стопкадр з відео
«Там за людьми навіть полюють FPV-дрони, там людей не рахують, там кидають дрони на людей. І от у мене попереду FPV, а ззаду мене накрив дрон. Отямився: я в крові, футболка в крові. Я швидко перемотав горло, ноги. У лісопосадку попадаю, в зелену зону, і звідти повзком повзу. Бо знаю, що поблизу Дружківки наші хлопці», — згадує Олександр.
Кадр, як українські військові ударили по палацу культури в Костянтинівці. Суспільне Донбас
До українських бійців поранений повз дві доби, розповідає Олександр. Через рану на шиї весь цей час він не міг ні пити, ні їсти.
Військові евакуюють пораненого цивільного з Костянтинівки. Стопкадр з відео
«Добре, що в посадці траплялася вода. Я не пив, губи змочував. Був у мене свисток. А що? Я свищу, а воно — через трахею. Перекрив отак пальцями, крикнув разів зо два-три. А далі не пригадую. Чую, хтось підібрав мене. Виявляється, три хлопці. Вони на руках мене затягли у двір, і в цей час знову приліт, але вони встигли зачинити ворота. Я попросив у них солодкої води, бо треба було глюкозу, хоч щось. Їсти не можна, бо воно не піде в мене», — згадує Олександр.
З Олексієво-Дружківки чоловіка виносили на ношах, які зробили самі. Далі його зустріли військові медики.
«Вони мене відправили до Дружківки, там обробили санітари. А з Дружківки — у Краматорськ. Там уже більше обробили, хотіли з Краматорська вивозити до Дніпра вночі, але літали FPV, сказали до ранку почекати», — розповідає Олександр.
Ярослав — завідувач відділення отолорингології . Суспільне Донбас/Анастасія Галасюк
«Коли він приїхав до нас, у нього було осколкове поранення глотки, з переломом під’язикової кістки, і в нього був порушений механізм ковтання. Ми йому поставили зонд і витягнули уламок. Сьогодні все заживає більш-менш гарно, він гарно розмовляє, але ще отримує їжу тільки через зонд», — говорить завідувач відділення отоларингології Ярослав.
Сьогодні Олександр пересувається самостійно та відтискається від підлоги. Каже, після одужання до Костянтинівки не поїде, проте збирається до Дружківки. За його словами, там багато друзів, які теж потребують допомоги.
