Наталя з братом в евакуаційному центрі. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
Миколаївку російські війська обстрілюють безпілотниками та керованими авіабомбами, розповідає жінка. За її словами, через небезпеку — на вулицю майже не виходили.
«Дрони літали, КАБиКерована авіабомба, міни. Було страшно, не знали, як вийти. З чоловіком ми вирішували це питання. Я говорю: може ми вийдемо звідси? Він каже: а як ми виходитимемо? Чоловік боявся виходити. Як виходити? Ну, а я набралася сміливості і вийшла разом із братом», — говорить Наталія.
Наталія — пішки вийшла з Миколаївки. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
Виходити вирішила за одну ніч, коли після одного з російських обстрілів зрозуміла, що її чоловік загинув, пішовши по продукти.
«Він пішов по яйця, любив яйця. Я зрозуміла, що чоловік уже не повернеться, бо він не повернувся до п’ятої вечора, я зрозуміла, що його вже немає в живих», — говорить жінка.
Брат жінки дістав поранення, перебуваючи в будинку.
«Балка впала на нього дерев’яна. Коли був приліт, він якраз біг у коридор, і тут летить йому балка. Добре, що були дерев’яні вікна. Зі спальні летіло дерев’яне вікно. Якби був пластик, його б уже не було», — розповідає переселенка з Миколаївки Наталія.
Брат Наталії дістав поранення вдома. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
Розповідає: виходили ще з однією родиною. Із собою речі — у сумці-«кравчучці» та валізі.
«Ми від палацу культури вийшли. Перед тим, як виходити, переглянула дорогу. І треба було б переглянути, бо скрізь дороги були завалені. Знайшли вузеньку стежку і пройшли», — згадує Наталя.
«Ми голову вгору сильно не піднімали та йшли. І все, навіть палицю свою я перев’язала білим простирадлом, щоб видно було, що цивільні йдуть. Все перев’язувала: і рюкзак, і валізу, все перев’язувала білими простирадлами, білими смужками».
Загиблого чоловіка вдалося поховати, додає Наталія, вона звернулася до керівника Миколаївської військової адміністрації Володимира Проскуніна й він допоміг.
«Він у телефоні подивився і знайшов його фотографію. Я подивилася — це він. Впізнавала по ногах та по руках. Все інше було невпізнанним. Я тут його поховала у Слов’янську. Військові допомогли його вивезти», — говорить Наталія.
Куди поїде далі жінка, поки не знає.
Що відомо про Миколаївську громаду на Донеччині
До Миколаївської громади належать Райгородоцький, Рай-Олександрівський та Малинівський старостинські округи. У грудні 2025 року в місті Миколаївка та громаді оголосили примусову евакуаціюПершим населеним пунктом, звідки почали примусово вивозити неповнолітніх із батьками, було місто Бахмут (нині окуповане). Там запровадили евакуацію дітей у березні 2023 року, коли за місто точились бої. Відтоді у такий спосіб евакуації проводять з тих громад, де стає найбільш небезпечно, коли наближається фронт. Дітей евакуйовували тільки з батьками або з законними представниками. У лютому 2026 року ВР ухвалила, а на початку березня президент підписав закон, який дозволяє евакуювати дітей з небезпечних районів без згоди батьків. родин із дітьми. До повномасштабного вторгнення в Миколаївській громаді жили 21 601 житель, а в Миколаївці — 15 696. За даними, які керівник міської військової адміністрації Володимир Проскунін надав Суспільне Донбас у червня 2026 року, у всій громаді лишалося 1300 жителів.
