Що відомо про Сватівську міську раду. Суспільне Донбас/Колаж
Спецпроєкт «Місцеві»
Востаннє мерів та депутатів міських рад на Донеччині та Луганщині вибирали у жовтні 2020 року. За графіком, у жовтні 2025-го мали б відбутися перевибори. Проте Верховна рада продовжила термін повноважень рад, адже організувати вибори в Україні під час воєнного стану неможливо.
Якщо в інших містах України, депутати продовжують працювати, замість міських рад прифронтових областей з початком повномасштабного вторгнення запроваджували військові адміністрації, а повноваження депутатів та міських голів призупиняли. Водночас і мери, і депутати 23 міських рад Донецької та Луганської областей свій статус — мандат — не втратили, тож мають права та обов’язки.
Чим займаються депутати та мери, хто лишився в окупації та має вирок, хто склав повноваження, чи витрачають бюджетні кошти та чи подають декларації — Суспільне Донбас досліджує ситуацію у спецпроєкті «Місцеві». Матеріали готували на основі даних Центральної виборчої комісії, Єдиного державного реєстру декларацій, Єдиного реєстру судових рішень. Також за коментарями звернулись до аналітиків Громадянської мережі «Опора» та Громадської спілки «Коаліція «На лінії зіткнення»«.
Міська голова
На посаду міського голови Сватового у 2020 році балотувались десять кандидатів. Двоє з них були висуванцями від політичної партії «Наш Край» та «ОПЗЖ», інші були самовисуванцями.
Перемогу отримала Віта Сліпець — кандидатка від «ОПЗЖ», за яку проголосували понад 51% виборців.
Віта Сліпець родом з Луганщини, має дві вищі освіти за фахом «вчитель російської мови та літератури» й «менеджер-економіст». До 2009 року працювала вчителькою у сільській школі на Луганщині, а пізніше очолила фермерське господарство. З 2007 по 2012 роки була помічницею одного з народних депутатів від «Блоку Юлії Тимошенко».
У 2015 році обралась до Сватівської районної ради від Аграрної партії України. А у 2019 балотувалась до парламенту від «Слуги народу» по 113 виборчому округу. На тих виборах вона програла кандидату від «ОПЗЖ» Олександру Лукашеву.
Віта Сліпець, яка була обрана міським головою Сватового на місцевих виборах у жовтні 2020 року. Сватівська міська рада/Facebook
На сайті Сватівської міської ради опублікований лише річний звіт про роботу міського голови за 2021 рік. У ньому Сліпець звітує про ремонти доріг та водоводів в громаді, проведені толоки та вивезене сміття. Також мер звітує про капітальний ремонт та закупівлю медичного обладнання до місцевої багатопрофільної лікарні.
Перша колона російських окупантів намагалась прорватись до міста 28 лютого 2022 року. Понад тиждень місцеві виходили на мітинги та не пускали окупантів в місто. На цих мітингах також була і міська голова Віта Сліпець, яка вела перемовини з окупантами.
У перші дні повномасштабного вторгнення міська влада в Сватовому організувала роботу гуманітарного штабу, який забезпечував містян харчами, ліками та засобами гігієни.
Офіційна дата окупації Сватового, згідно з переліком Міністерства нацєдності (нова назва Міністерства з питань реінтеграції окупованих територій — ред.) — 8 березня 2022 року.
У вересні 2022 року президент України підписав Указ про створення Сватівської міської військової адміністрації, її начальником призначили Олександра Міткевича. 3 листопада 2022 року Верховна рада передала повноваження Сватівської міської ради військовій адміністрації на час дії воєнного стану.
Як повідомили у Сватівській МВА на інформаційний запит Суспільне Донбас, з моменту створення міської військової адміністрації заробітна плата Віті Сліпець як міській голові не нараховувалась. А 22 лютого 2024 року вона написала заяву про складання своїх повноважень.
Чотири політичні сили
На місцевих виборах у жовтні 2020 року, згідно з даними Центральної виборчої комісії, до міської ради Сватового, пройшли представники чотирьох політичних сил:
- «Опозиційна платформа — За життя» — 12 депутатів;
- «Наш Край» — 7 депутатів;
- «За Майбутнє» — 4 депутати;
- «Слуга Народу» — 3 депутати.
Першим номером у списку забороненої нині «ОПЗЖ» була пенсіонерка Людмила Русанова. Вона також балотувалася та була обрана до Сватівської районної ради від «ОПЗЖ», тож її місце у міській раді зайняв наступний кандидат у партійному списку. У 2021 році її обрали головою районної ради.
У квітні 2022 року Русановій оголосили про підозру за частиною 2 статті 111-1 ККУ (колабораційна діяльність), а у 2024 — за частиною 5 статті 111-1 ККУ. За інформацією прокуратури, Русанова одразу після окупації Сватового добровільно зайняла посаду «радника на громадських засадах виконувача обов’язків голови адміністрації Сватівського району ЛНР», також вона організовувала та проводила політичні заходи на підтримку окупаційної влади. Восени 2023 року під час незаконних виборів на окупованій території Русанову, за даними слідства, обрали «головою Сватівського муніципального округу». Наразі її оголосили у міжнародний розшук.
Людмила Русанова, яка очолила список забороненої нині «ОПЗЖ» на місцевих виборах у Сватовому в жовтні 2020 року. Сватівська міська рада/Facebook
Від забороненої нині «ОПЗЖ» до міської ради пройшли працівники місцевих бюджетних установ, пенсіонери та безробітні.
Представницю цієї партії — Тетяну Бервено — обрали секретарем міської ради. Згідно з аналітичною системою «YouControl», Бервено у 2010 році була обрана до Сватівської районної ради від «Партії регіонів» та очолила її. Головою райради вона вона була до 2015 року.
За інформацією Сватівської МВА, після утворення військової адміністрації посада секретаря «фактично не функціонувала», виплати з міського бюджету заробітної плати з 2022 року не здійснювались.
Секретар Сватівської міської ради Тетяна Бервено. Сватівська міська рада/Facebook
Першим номером у списку «Нашого Краю» був Євген Рибалко. Він двічі обирався міським головою міста у 2010 від «Партії місцевого самоврядування» та у 2015 як самовисуванець. Також Рибалко двічі намагався пройти до парламенту — у 2014 році від «Радикальної партії Олега Ляшка» та у 2019 році як самовисуванець.
Першим номером у списку «За Майбутнє» лікарка Сватівської багатопрофільної лікарні Ольга Пісарєва. Від цієї політичної сили до ради пройшли працівники виконкому міської ради та начальник Сватівського МРВ ГУ ДСНС Луганщини.
Першим номером у списку партії «Слуга Народу» був Валерій Честних, тодішній очільник Сватівської райдержадміністрації. Також від цієї партії до ради пройшла головна редакторка газети «Голос громади» Ольга Найдьонова та місцевий пенсіонер Олександр Шаповалов.
Скільки депутатів склали повноваження та чи користуються правом на запит
У вересні 2022 року президент України підписав Указ про створення Сватівської міської військової адміністрації, її начальником призначили Олександра Міткевича. 3 листопада 2022 року Верховна рада передала повноваження Сватівської міської ради військовій адміністрації на час дії воєнного стану. З цього моменту повноваження міської ради призупинені до скасування воєнного часу.
«Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про передачу начальнику військової адміністрації повноважень місцевої ради, її виконавчого комітету та голови. В такому разі всі управлінські функції переходять до військової адміністрації, а робота місцевої ради стає на паузу. Сесій ради не проводять, комісії не збираються. Водночас це не позбавляє депутатів їхніх статусів і мандатів», — пояснили в коментарі Суспільне Донбас в громадянській мережі «Опора».
Згідно з інформацією, яка оприлюднена на сайті ЦВК, жоден депутат Сватівської міської ради після 24 лютого 2022 року не складав своїх повноважень.
У Сватівській МВА на запит Суспільного відповіли, що також не мають інформації про складання міськими депутатами повноважень після початку повномасштабного вторгнення.
Як розказав Суспільне Донбас Виконавчий директор громадської спілки «Коаліція «На лінії зіткнення»» Андрій Грудкін, всі повноваження місцевих депутатів на час воєнного стану передані військовим адміністраціям.
«Міські депутати не можуть зібрати депутатську комісію, бюджетну, наприклад, і на ній сформувати проєкт бюджету на рік. І подавати його на розгляд сесії, тому що ця сесія не збирається. І відповідних повноважень у них немає», — сказав Грудкін. Але зазначив: попри це місцеві депутати зберігають зобовʼязання перед виборцями.
«Вони можуть здійснювати прийом громадян, можуть надсилати депутатські запити, депутатські звернення. Вони можуть працювати у якихось приймальнях, щоб підтримувати зв’язок з виборцями своєї громади», — зазначив Андрій Грудкін.
У відповідь на інформаційний запит Суспільне Донбас в Сватівській МВА повідомили, що звернень чи запитів від міських депутатів від початку повномасштабного вторгнення не отримували.
Обов’язки депутатів: щорічне звітування та декларування
Вимога про щорічне звітування місцевих депутатів перед своїми виборцями зʼявилась у 2002 році, коли парламент ухвалив Закон «Про статус депутатів місцевих рад». Також ця норма закону закріплена й у Регламенті Сватівської міської ради, але наразі на сайті міської ради жодного щорічного звіту депутата не оприлюднено.
Відповідно до закону «Про запобігання корупції», місцеві депутати зобовʼязані подавати щорічні декларації.
«У депутата є статус, який йому присвоєний, відповідно, він за своїми зобов’язаннями, згідно з законом, має подати відповідну декларацію. Якщо депутат міської ради не подає декларацію, то він так само буде відповідати перед законом, як і депутат, скажімо, Дрогобицької ради. Бо в законі немає привʼязки, яка б враховувала контекст тимчасової окупації чи перебування у прифронтовій території», — пояснює Грудкін.
За законом, неподання декларацій — це адміністративна (частина 1 статті 172-6 КУпАП) або кримінальна (стаття 366-3 КК України) відповідальність.
Станом на липень 2026 року, щорічні декларації подають лише четверо депутатів: Іван Борзило («За Майбутнє»), Євген Рибалко («Наш Край»), Ольга Найдьонова («Слуга Народу») та Олька Пісарєва («За Майбутнє»). Андрій Фоменко («За Майбутнє») востаннє свої статки задекларував у 2024 році. Всі інші міські обранці з початком повномасштабного вторгнення не подали жодної декларації.
Також у Сватівській МВА, відповіли на запит Суспільне Донбас, немає інформації щодо того, чи проходить хтось з депутатів військову службу у Силах оборони чи виїхав за кордон.
Що відомо про правила виїзду за кордон депутатів місцевих рад під час воєнного стану
Повна заборона на виїзд місцевих депутатів за кордон (навіть для жінок, які не отримують зарплатню з місцевих бюджетів) була впроваджена 27 січня 2023 року та діяла до 27 серпня 2025 року. Наразі, як пояснили Суспільне Донбас в ГМ "Опора", в Україні діє часткове обмеження на виїзд з України для місцевих депутатів. 27 серпня 2025 року Кабмін ухвалив рішення, що жінки, які є депутатками місцевих рад, можуть виїжджати за кордон.
Обмеження збереглося для тих місцевих обраниць, які працюють в органах місцевого самоврядування, мають посадові повноваження та отримують заробітну плату з місцевого бюджету. Для виїзду за кордон такі депутатки мають отримати рішення про службове відрядження.
Загалом депутат місцевої (сільської, селищної, міської, районної у містах, районної, обласної) ради — це неоплачувана діяльність. Тому, якщо депутатка має іншу оплачувану роботу та не отримує коштів від органів місцевого самоврядування, наразі її пересування за кордон не обмежене, додали в "Опорі".
Чоловіки-депутати місцевих рад підпадають під загальні правила виїзду з України під час воєнного стану.
Кримінальні справи щодо міських депутатів
Не володіє Сватівська МВА й інформацією щодо кримінальних справ проти місцевих депутатів.
Але згідно з даними Луганської обласної прокуратури, депутат Сватівської міської ради від «ОПЗЖ» Валерій Чайка має підозру у колабораційній діяльності (частина 5 статті 111-1 ККУ).
До початку повномасштабного вторгнення Чайка був завідувачем одного з відділень Сватівської обласної лікарні з надання психіатричної допомоги. Після окупації міста, як свідчать дані слідства, він міг стати «главврачом» цієї лікарні. Восени 2022 року, згідно з інформацією російського «ЦИК», Чайка після виборів, організованих окупаційною владою на ТОТ, став «депутатом Сватівського муніципального округу» від путінської партії «Єдіная Росія».
У липні 2024 року у місцевій групі «Луганщіна — земля Гєроєв» у забороненій соціальній мережі «Однокласнікі» місцеві пабліки повідомили про смерть Чайки після важкої хвороби.
Допис про смерть Чайки в забороненій соціальній мережі від 18 липня 2024 року. Скриншот допису місцевої групи у забороненій соціальній мережі «Однокласнікі»
Також про його ймовірну смерть йшлося в одному з судових рішень у справі про колабораціонізм стосовно Чайки. У ньому йшлося про те, що прокурор клопотав про закриття кримінального провадження через інформацію про смерть підозрюваного.
«Публікація в Telegram-каналі, а тим більше окупаційної влади, не може бути взята до уваги як підтвердження факту смерті обвинуваченого», — наголосив суд.
Наразі Чайка оголошений у розшук.
Ще одна місцева депутатка від «ОПЗЖ» Наталія Луцишина має підозру у колабораціонізмі (частина 5 статті 111-1 ККУ). За версією слідства, у січні 2024 року Луцишина могла добровільно обійняти посаду «начальника Свистунівського відділу із забезпечення життєдіяльності адміністрації Сватівського муніципального округу ЛНР».
Валерій Честних, який також був обраний до міської ради від забороненої нині «ОПЗЖ», у січні 2024 року отримав підозру у співпраці з окупаційною владою (частина 5 статті 111-1 ККУ). За інформацією прокуратури, у вересні 2023 року на незаконних виборах став «кандидатом в депутати до Сватівського муніципального округу ЛНР» від путінської партії «Єдіная Росія». Після «перемоги» на так званих виборах він обійняв посаду «заступника голови ради» в окупованому Сватовому.
Депутат Сватівської міської ради Валерій Честних. Сватівська міська рада/Facebook
У липні 2024 року кримінальне провадження щодо Честних закрили через смерть обвинуваченого. Підставою для цього стало повідомлення місцевої окупаційної адміністрації у Telegram.
Суспільне готове надати депутатам можливість прокоментувати ці кримінальні провадження та факти, викладені слідчими у матеріалах кримінальних проваджень та судових рішеннях.
Останні засідання ради
Згідно з інформацією, яка опублікована на сайті міської ради, у 2022 році сватівські депутати двічі збирались на сесії.
На сесії, яка відбулась у січні, депутати виділили 1,9 мільйона гривень на реконструкцію котельні дитячого садочка, затвердили міські програми з охорони здоровʼя та надання матеріальної допомоги. Також депутати на тій сесії ухвалили рішення щодо щорічного звітування депутатів до 1 квітня 2022 року.
Друга тогоріч та остання сесія відбулась 17 лютого. На цьому засіданні, за шість днів до повномасштабного вторгнення РФ, депутати розглядали річні звіти про виконання міського бюджету та інших цільових програм, а також вносили зміни до бюджету на 2022 рік. Ці рішення на сайті міської ради не опубліковані.
Фінансування роботи міської ради
Згідно з інформацією, яка розміщена на Державному веб-порталі бюджету для громадян, у 2021 році на організацію роботи міської ради та її матеріально-технічне забезпечення витратили понад 26,9 мільйона гривень. У 2022 році ця сума склала понад 9 мільйонів гривень — 50% від запланованого. З 2023 року у бюджеті громади витрати за цією статтею відсутні.
