
Павло Селюков з дружиною Галиною. Суспільне Донбас/Ольга Мілашич
Павло згадує випадок, який, каже, врятував йому життя.
“Я попросив каску. Касок не було на всіх. У хлопця була, а в мене — ні. Я попросив приміряти. Вдягнув — і раптом куля пробиває каску”, — розповідає Павло Селюков.

102 річний Павло Селюков. Суспільне Донбас
Дружина Галина додає: куля лише зачепила каску.
“Каска ввігнута, а дідусь наш живим лишився", — говорить Галина.
"Намічено було 102 роки прожити, тому раніше не вмреш того, що намічено!”
Після війни Павло повернувся додому й усе життя працював зварювальником на будівництві. Нині подружжя переживає другу на своєму віці війну.
Будинок і сад родини у Слов’янську неодноразово потерпали від російських обстрілів.
“У 2014-му ми з чоловіком уже тікали, бо нас бомбили й сильно. Кухню всю знесло, тут — знесло, там — вікна. Ванна розбита, туалет також. Як можемо, так наводимо лад. Чоловік каже: “Давай!”. А я кажу: “Навіщо робити? Сьогодні зробимо, завтра розбомблять”.”, — каже Галина.
Попри обстріли, Павло та Галина доглядають город, квітник і тримають двох кішок.

Галина — дружина Павла. Суспільне Донбас
“Розбите дерево, два дерева побили, ні — три. Велику вишню, яблуню — все розбили”, — показує Галина.
На городі подружжя вирощує овочі та троянди.
“Все вирощуємо. І троянди також. Ще не цвітуть. Помідори посадили, картопля сходить разом із бур’янами”, — говорить жінка.
Одним із секретів свого довголіття Павло називає борщ. Любить цю страву, каже, змалечку.
“Мама вміла варити борщ. Якщо що, то — борщ. Це для мене найкраща страва”, — каже Павло Селюков.
Каже, і зараз чоловік просить дружину готувати саме його.

Павло тримає свою дружину Галину за руки. Суспільне Донбас/Ольга Мілашич
“Питаю: що приготувати? Тільки з’їли борщ, каструлю вимили — “Борщ вари!”.”, — усміхається Галина. А ще додає: чоловік завжди вів здоровий спосіб життя.
— Не пив, не курив",- Алкоголю я не вживав, — підтверджує 102-річний Павло.
Подружжя вже зібрало речі на випадок евакуації, однак виїжджати поки не поспішає.
“Лишилося трішки… Але ми хочемо дожити, щоб було мирно, мирне небо”, — говорить Павло.
