5 міфів про покер, які все ще коштують гравцям грошей

Покер має кумедну особливість перетворювати раціональних людей на надзвичайно забобонних. Їм не пощастило? Це була шахрайська гра. Інші гравці можуть назвати вас «боягузом», якщо ви спасуєте. А якщо ви виграєте, не блефуючи? Ех, це просто дурна удача. Багато українських казино пропонують ігри на будь який смак, як то слоти, карткові ігри, або живе казино.

Ці три речі, які ми щойно сказали? Це міфи. Повна нісенітниця. І їх набагато більше блукає у світі покеру. Хто їх започаткував? Ми не знаємо, але, здається, вони передаються з покоління в покоління, як сімейні рецепти, які ніхто навіть не намагався перевірити.

І чому вони протрималися так довго? Тому що, якщо ви чуєте щось достатньо часто, є великі шанси, що ви почнете в це вірити. Навіть якщо ви знаєте, що це неправда? Ви можете несвідомо їх засвоїти, самі того не усвідомлюючи!

Ми не хочемо, щоб ви втратили свій банкрол, тому що ці помилкові бабусині казки можуть коштувати вам грошей. Ось чому ми збираємося розвінчати найпоширеніші з них.

Які 5 міфів про покер все ще коштують гравцям грошей? Давайте розберемося, щоб ви могли їх вигнати, адже вони жили у вашій голові безплатно!

Міф про покер №1: «Блеф — найважливіша навичка в покері»

Ваша гра в покер побудована на зухвалому блефі? Якщо так, ви граєте у світі фантазій, і ви збираєтеся втратити гроші!

Міф

Багато нових гравців у покер (і, завдяки фільмам, навіть люди, які ніколи не грали в покер) асоціюють перемогу в покері з блефом. Вони уявляють, як головний герой робить величезний блеф і забирає банк із самовдоволеною посмішкою. І це змушує гравців переоцінювати блеф як кінцеву і головну навичку в покері.

Чому це неправда

Блеф — це лише один інструмент в арсеналі хорошого гравця в покер, і це точно не той, який використовується найчастіше. Успішна гра в покер побудована на основі надійних фундаментальних принципів: вибір хороших стартових рук, розрахунок шансів банку, розуміння позиції та читання тенденцій ваших опонентів.

Блеф — це ситуативна зброя; він може вирішити близьку боротьбу або експлуатувати конкретного опонента, але це не основа виграшної стратегії. Якщо ви блефуєте занадто часто? Ви стаєте передбачуваним і втрачаєте довіру, а опоненти будуть вас ловити та частіше колювати, роблячи ваші блефи марними та невигідними. Більшість ваших прибутків буде від ставок на велью, сильних рук і прийняття обґрунтованих рішень, а не від блефу в кожній грі.

Вартісний наслідок

Гравці, які вірять у міф «блеф — це все», схильні до надмірного блефування. Вони роблять ставки в банки наліво і направо, намагаючись виграти зі слабкими руками занадто часто. Що відбувається? Вони втрачають фішки, коли ці блефи розкриваються, або вони блефують у невдалих місцях і натрапляють на легкі коли.

Надмірний блеф не лише спустошує ваш стек; він також робить вас надзвичайно передбачуваним, і це те, що розумні опоненти будуть експлуатувати. За іронією долі, гравця, який блефує при кожній можливості, легше читати. Правда полягає в тому, що добре підібрані блефи мають свій час і місце, але покер винагороджує баланс і хороше судження, а не постійні хитрощі. Спочатку зосередьтеся на надійній стратегії; використовуйте блефи ощадливо та розумно як доповнення до вашої майстерності, а не як постійну милицю!

Міф про покер №2: «Якщо ти пасуєш, ти слабак»

Це просто неймовірно. Немає нічого поганого в тому, щоб визнати, що у вас лайнова рука, і той, хто каже інакше, обманює себе.

Міф

У покері існує ідея, керована его, що пас, навіть якщо у вас пристойна рука, є ознакою слабкості або боягузтва. Цей дивний, мачо-менталітет свідчить про те, що «справжні» гравці в покер ніколи не відступають і завжди борються за банки. Неправильно!

Чому це шкідливо

Пас аж ніяк не є ознакою слабкості; це навпаки. Знання того, що у вас немає карт, є ознакою сили та дисципліни, а не слабкості.

Один із найкращих покерних професіоналів світу, Даніель Негреану, каже саме ці слова: «Пас — це ознака сили, а не слабкості». Хороші гравці знають, що економія грошей на програшній руці так само важлива, як і заробіток на виграшній руці. Вчасно зроблений пас? Він захищає ваш стек. Якщо ви підозрюєте, що вас побили, наприклад, у вас є топ-пара, але ви вважаєте, що ваш опонент, ймовірно, зібрав свій флеш або сет, найсильніша гра, яку ви можете зробити, — це спасувати.

Як говорить покерна мудрість, заощаджені гроші — це зароблені гроші. Пасувати не дуже приємно, але це запобігає дорогим помилкам. Кожна фішка, яку ви не втрачаєте, — це фішка, яку ви можете використати в кращому місці пізніше!

Розумні паси заощаджують гроші

Дисциплінований пас може заощадити вам стан у довгостроковій перспективі. Якщо ви поставили кілька фішок у банк із маргінальною рукою, а потім зіткнулися з великим рейзом? Ваше его може підказати вам кол («Я не хочу, щоб мене штовхали!»), але правильним кроком є відпустити руку.

Якщо ви побиті, кидання більшої кількості фішок у проблему не вирішить її. Продовження в програшній ситуації — це буквально викидання хороших грошей за поганими. Якщо ви знаєте, що, ймовірно, будете побиті, і продовжуєте колувати, ви просто витрачаєте фішки, тоді як пас у цій ситуації збереже ваш банкрол. Найкращі гравці мають дисципліну робити великі скидання і скорочувати свої втрати. Вони розуміють, що пас поганої руки на ранній стадії є важливою частиною довгострокового виграшу в покері. Далеко не будучи слабкістю, потрібна велика сила, щоб проковтнути свою гордість і спасувати, коли ваша рука є другою найкращою.

Реальний приклад

Ви граєте в кеш-гру, і у вас пристойна рука, як топ-пара, топ-кікер на флопі. Але ваш опонент робить значний рейз на терні, і ваші інстинкти (і, можливо, деякі підказки за схемою ставок) підказують вам, що вони, ймовірно, зібрали сет (три однакові карти).

Більшість середніх або випадкових гравців розоряються саме в цьому місці, думаючи: «Я не можу пасувати зараз, моя рука занадто хороша», або тому, що вони не хочуть виглядати слабкими. Але чудовий гравець може скинути цю руку, тому що він бачить ознаки небезпеки, тому він краще спасує і втратить один середній банк, ніж заколює і втратить весь свій стек.

У покері ви не отримуєте медаль за кол, коли вас побили. Якщо йдеться про будь-який героїзм, то це гравці, які мають достатньо дисципліни, щоб робити важкі паси та вижити, щоб боротися за іншу руку. Пас, щоб уникнути пастки, — це сильний хід; він утримує вас у грі, а ваш банкрол — цілим для інших прибуткових можливостей.

Міф про покер №3: «Онлайн-покер підтасований»

Якби ми мали гривню за кожен раз, коли чули, що онлайн-покер підтасований, у нас було б багато гривень.

Міф

Якщо ви грали онлайн, є великі шанси, що ви чули це (ми б на це поставили). Можливо, ви навіть відчували це після жорстокого бед-біта о першій ночі. Міф? Він стверджує, що онлайн-покер несправедливий; алгоритм роздачі «підтасований», щоб викликати більше бед-бітів або щоб надавати перевагу певним гравцям чи результатам.

Люди кажуть, що сайти азартних ігор роблять це, щоб створити «екшен» і вищий рейк, або вони просто не довіряють, що комп’ютер може роздавати справді випадкові карти. Отже, після кількох поспіль важких програшів, ви можете почати дивуватися, чи не має покерний сайт зуб на вас.

Чому гравці в це вірять

Ми дійсно розуміємо це! Програти три руки поспіль через малоймовірні карти на рівері відчувається, ніби ви прямо в епіцентрі змови. Психологія людини дика: ми пам’ятаємо один аут на рівері, який розгромив наші тузи, набагато яскравіше, ніж ті багато разів, коли наші тузи трималися.

Це називається упередженістю підтвердження, і це означає, що ми помічаємо та пам’ятаємо події, які підтверджують нашу віру («сайт підтасований!»), і ігноруємо нормальні результати. А онлайн-покер роздає набагато більше рук за годину, ніж живий покер, тому, природно, ви побачите більше божевільних сок-аутів просто тому, що ви спостерігаєте більшу вибірку рук. Це річ, пов’язана з дисперсією, а не зі злою платформою. Але наш мозок дійсно віддає перевагу простішому поясненню: хтось повинен смикати за ниточки.

Правда

Попри анекдоти та роздратовані повідомлення на форумах, законні сайти онлайн-покеру та онлайн-казино не підтасовані. Авторитетні платформи суворо регулюються та перевіряються, щоб гарантувати чесну гру. Вони використовують сертифіковані генератори випадкових чисел (ГВЧ) для перетасування та роздачі карт, і це дає результати, які так само випадкові, як і роздача карт з реальної колоди.

Великі покерні сайти мають все, щоб втратити, якщо вони будуть шахраювати; весь їхній бізнес (який коштує мільярди) залежить від того, що гравці їм довіряють. Сайти азартних ігор мають дуже мало, щоб отримати, і все, щоб втратити, намагаючись «підтасувати» роздачі для невеликого зростання короткострокового екшену. Кілька скандалів, які дійсно сталися (наприклад, суперкористувацькі шахрайства або недобросовісні офшорні сайти), були поодинокими випадками, і, що найважливіше, вони були викриті. Математика покеру залишається правдивою в онлайні так само, як і в живому форматі.

Дисперсія та сприйняття

Віра в те, що «онлайн підтасований», здебільшого випливає з нерозуміння дисперсії та ймовірності. Бед-біти трапляються постійно, іноді в неймовірних скупченнях, і людська природа шукати закономірності або когось, кого можна звинуватити.

Але покер — це гра довгострокової майстерності з короткостроковими коливаннями удачі, і люди борються з випадковими негативними серіями; замість того, щоб прийняти, що даунсвінги є частиною гри, вони створюють розповіді про те, чому це «має бути» підтасовано. Не потрапляйте в цю пастку. Якщо ви підкинете монету 1000 разів, ви побачите періоди, коли вона приземляється на «орел» 8 або 9 разів поспіль, але це не означає, що монета підроблена.

В онлайн-покері ви можете програти з найкращою рукою кілька разів за одну сесію. Боляче, так, але це не є доказом нечесної гри. За тисячі рук ймовірність збалансовується, і вмілі рішення покажуть прибуток.

Шкідливий наслідок цього міфу

Віра в те, що онлайн-покер підтасований, може зруйнувати вашу гру. Гравці, які вважають, що система проти них, зазвичай реагують двома шкідливими способами: (1) вони йдуть на тильт і намагаються відіграти програш (менталітет «сайт винен мені виграш!»), або (2) вони припиняють грати (і перестають вдосконалюватися), тому що думають, що майстерність не має значення.

Перша реакція спустошує банкроли, а друга викидає будь-який потенційний виграш. Якщо ви припускаєте, що приречені підтасованою системою, ви можете припинити приймати раціональні рішення за столом; навіщо пасувати чи керувати ризиком, якщо ви думаєте, що результат зумовлений, чи не так? Це стає самоздійснюваним пророцтвом невдачі. Реальність набагато більш обнадійлива: онлайн-покер є чесним на законних сайтах, і якщо ви зосередитесь на хорошій грі, ви побачите результати з часом. Не дозволяйте короткостроковій дисперсії та кільком шокуючим бед-бітам обманути вас, щоб прийняти хибну відмовку. Довіряйте процесу, продовжуйте вчитися, і ви зрозумієте, що майстерність у підсумку переважає (так, навіть в Інтернеті).

Міф про покер №4: «Щоб виграти, треба грати кожну руку»

І ось ми на номері 4! Ми дійшли до міфу «щоб виграти, треба грати кожну роздану руку». Це неправильно на стількох рівнях!

Міф

Є деякі гравці, особливо коли їм нудно або вони нетерплячі, які вважають, що чим більше рук ви граєте, тим більше у вас шансів на виграш. Вони думають, що пас — це «втрата можливості», тому вони намагаються брати участь у кожному банку. Міф може походити з випадкових домашніх ігор або перегляду занадто великої кількості екшен-гравців по телевізору, але все зводиться до хибної думки, що кількість рук дорівнює прибутку. У крайніх випадках ці гравці бояться, що якщо вони не входять у банк, вони насправді не намагаються виграти.

Чому це є пробоїною

У покері? Терпіння — це гроші, і виграшні гравці не грають більшість рук, які їм роздають, далеко не так. Професійні гравці грають лише близько 20–30% своїх рук у грі з повним кільцем.

Вони надзвичайно вибіркові та чекають сильних стартових карт або сприятливих ситуацій. Грати кожну руку (або занадто багато рук) — це найкращий спосіб втрачати фішки, тому що ви зазвичай будете входити в банки з маргінальними картами та несприятливими шансами. Тайтова стратегія, тобто ви пасуєте сміття та посередні руки більшу частину часу, утримує вас від неприємностей.

Терпіння в покері означає опір бажанню грати кожну руку та стриманість, щоб дочекатися кращих місць, оскільки вам не потрібно вигравати кожну битву, щоб виграти війну.

Тайтова-агресивна гра виграє

Найбільш послідовно виграшний стиль у покері називається тайтовим-агресивним (ТАГ). Це означає, що ви граєте менше рук, але коли ви граєте, ви граєте їх агресивно.

Будучи вибірковим на пре-флопі, ви зазвичай входите в банк з сильнішим діапазоном рук, ніж ваші опоненти. Це робить ваші рішення простішими, а ваші результати кращими в довгостроковій перспективі. Як приклад, скажімо, нудний гравець вирішує зіграти 9♣ 5♣, J♥ 8♦, Q♠ 4♠ та купу інших різномастих, незв’язаних рук, просто щоб «потрапити в екшен».

Дисциплінований TAG-гравець за тим же столом пасує ці руки і грає лише щось на кшталт A♥ Q♥, 7♠ 7♥ або K♣ J♣ у хорошій позиції. Дев’ять разів із 10, тайтовий діапазон буде мати перевагу, коли обидва побачать флоп. Терплячий гравець буде попереду частіше і заощадить гроші, не спекулюючи з мотлохом. А гравець, який «грає кожну руку», опиняється в поганих місцях зі слабкими картами, і це рецепт для справді дорогих помилок.

Витік грошей

Віра в те, що ви повинні грати кожну руку, призводить до гри занадто великою кількістю маргінальних рук, і це, своєю чергою, призводить до важких рішень і других найкращих карт, і це класичний витік грошей. Вам може зійти з рук лузовий кол або два, але протягом сесії ці спекулятивні та низьковідсоткові руки знизять ваш виграшний коефіцієнт.

Збільшення кількості рук, які ви граєте, не збільшує виграш чарівним чином; це лише збільшує кількість бед-бітів, які ви зазнаєте, і складних місць, з якими ви стикаєтеся. Чим більше банків ви оскаржуєте з гіршими картами, тим більше ви залежите від удачі. Звісно, грати багато рук може бути весело, але якщо ваша мета — заробляти гроші? Дисципліна завжди перемагає нудьгу. Набагато краще бути відомим як терплячий гравець, який входить лише тоді, коли шанси на вашу користь, а не як безрозсудний, який бере участь у кожному іншому банку.

Ви не можете виграти банки, які ви спасували, але ви також не можете багато програти, коли ви пасуєте. Вибирайте якість, а не кількість. У покері спасувати 50 рук поспіль, а потім зробити велику ставку на 51-й, тому що це тузи, — це абсолютно дійсна (і зазвичай дуже прибуткова) стратегія. Як співав Кенні Роджерс: «Ти повинен знати, коли пасувати їх», оскільки це так само важливо, як і «знати, коли тримати їх».

Міф про покер №5: «Покер — це суцільна удача»

Останній, але не менш важливий, — старий добрий міф номер 5! Попри те, що ми чуємо це знову і знову, покер — це не суцільна удача. Це не ігровий автомат чи колесо рулетки!

Міф

Запитайте будь-якого не гравця в покер (або розчарованого гравця, який програє), що таке покер, і вони можуть сказати вам, що це азартна гра, а це означає, що це суцільна удача. Цей міф дуже поширений поза світом покеру, а іноді нові гравці стануть віруючими після невдалої серії карт. Ідея полягає в тому, що результати покеру повністю випадкові, як підкидання монети або гра в лото, тому майстерність взагалі не має значення.

Чому це неправильно

Так, удача абсолютно відіграє роль у короткостроковій перспективі, але покер — це гра майстерності в довгостроковій перспективі. Ключ — це розуміння різниці між дисперсією (короткострокова удача) та очікуванням (довгострокова перевага майстерності). В одній руці або сесії новачок може обіграти професіонала, якщо карти випадуть на його користь. Але, враховуючи достатньо часу (достатньо рук або турнірів), умілий гравець вийде вперед. Для цього є буквально гора доказів: просто подивіться, як одні й ті ж імена з’являються за фінальними столами покерних турнірів або в іграх із високими ставками знову і знову. Це просто не сталося б у грі чистої удачі.

Удача дійсно впливає на короткострокові результати, але кінцеві результати переважно визначаються майстерністю. Хороші гравці постійно приймають кращі рішення: вони пасують, коли, ймовірно, побиті, отримують більше велью, коли вони попереду, керують своїми банкролами тощо. Усі ці переваги накопичуються з часом.

Майстерність > Удача (у довгостроковій перспективі)

Ось корисний уявний експеримент: якби покер був 100% удачею, ніхто не міг би виграти більше, ніж хтось інший. Той факт, що покерні ветерани розгромили новачків у значній вибірці рук, є вашим доказом того, що це не суцільна удача.

Якщо два гравці грають 100 сесій один на один, і один — професіонал, інший — аматор? Аматор цілком може виграти кілька сесій через щасливі карти (це трапляється), але професіонал майже напевно виграє більшість цих сесій завдяки чудовій грі.

І ось конкретний приклад: кишенькові тузи (чудова стартова рука) статистично виграють руку, як 7-2 різномасті, приблизно в 85% + випадків. Це не удача, це математика та майстерність у виборі кращих стартових карт. За одну руку 7-2 можуть зловити якийсь дивовижний флоп і виграти (удача). Але за сотні спроб? Тузи розгромлять 7-2 частіше, ніж ні, і це приносить користь гравцеві, який знає, що надавати перевагу тузам.

Отже, так, удача може зробити поганого гравця переможцем на одну ніч, а чудовий гравець може програти в певний день. Але перевага чудового гравця схожа на гравітацію; хоча вона невидима від руки до руки, вона неминуча з часом. Покер — це гра, де ви створюєте власну удачу за допомогою вмілої гри. Кожне рішення, від того, які руки грати, скільки ставити, коли блефувати, і коли колувати чи пасувати, трохи змінює шанси на користь більш умілого гравця. Невеликі переваги — це причина, чому графік умілого гравця зростає рік за роком, тоді як менш умілому гравцю важко вийти в нуль.

Розуміння науки, що стоїть за удачею, та міфів навколо майстерності проти шансу допомагає відрізнити факт від фантазії за покерним столом.

Шкода віри в те, що «це суцільна удача»

Якщо гравець дійсно вважає, що покер — це чиста удача, у нього немає стимулу вдосконалюватися, і це є самоздійснюваною поразкою. Вони будуть робити неохайні ігри («Не має значення, що я роблю, все випадково!») або не будуть вивчати гру, таким чином залишаючись гравцем, що програє. Це також може змусити їх звинувачувати удачу за кожну втрату замість того, щоб аналізувати помилки. Не потрапляйте в такий менталітет!

Визнайте, що хоча ви не можете контролювати карти, ви можете контролювати свої рішення та реакції. Роблячи це, ви використовуєте майстерність, щоб змінити довгострокові шанси на свою користь. Покер — це знання, практика та ментальна дисципліна. Коли ви приймете це, ви зрозумієте, що маєте набагато більше контролю над своїми результатами, ніж будь-який забобон або скептик міг би подумати.

Як ці міфи призводять до реальної втрати грошей

Окремо, кожен із цих міфів може завдати шкоди вашій грі, але разом? Вони можуть повністю зруйнувати вашу гру (ми маємо на увазі зруйнувати, як автомобіль).

Гравець, який переоцінює блеф, буде витрачати фішки, занадто багато блефуючи, «ніколи-не-пасуючий» крутий хлопець пожертвує фішки, колуючи, коли він повинен пасувати, віруючий у підтасовану гру може або тильтувати, або кинути під час даунсвінгів, «грай-кожну-руку» залежний від екшену втрачає фішки на поганих руках, а віруючий у «чисту удачу» ніколи не потрудиться вчитися чи вдосконалюватися.

Це дірки та стратегічні помилки, які безпосередньо призводять до грошей, залишених на столі! Міфи про покер зазвичай ґрунтуються на емоційному прийнятті рішень або застарілих ідеях замість фактів. Его або мачизм можуть бути рушієм міфу, що пас — це слабкість, а нетерпіння живить бажання грати занадто багато рук. На жаль, покерний стіл — це справді дороге місце, щоб дозволити гордості чи нетерпінню керувати шоу. Тримання цих хибних переконань створює моделі гри, від яких опоненти (і казино, через рейк) отримують прибуток.

Не випадково більшість гравців, які довгостроково програють, мають одну або кілька з цих хибних уявлень, що керують їхньою грою. Якщо ви вірите в неправильні речі про гру? Ви будете робити неправильні ходи в грі.

Отже, який реальний грошовий вплив? Давайте з’єднаємо крапки. Скажімо, ви відмовляєтеся пасувати сильні, але другі найкращі руки через гордість. З часом ці коли можуть коштувати вам десятки великих блайндів, які ви могли б зберегти, спасувавши (це, можливо, сотні гривень у серйозній грі).

Або якщо ви наполягаєте на тому, щоб побачити кожен флоп, ви будете платити багато блайндів і ставок з мотлохом, і це в основному просто передача ваших грошей іншим. Якщо ви вірите, що онлайн-покер підтасований, і починаєте агресивно відігравати свої втрати, ви можете втратити весь банкрол за одну ніч тильту, який повинен був тривати місяці.

Гравець, який знає краще? Він не потрапляє ні в одну з цих пасток і стабільно збільшує свій капітал. Один за одним, усі п’ять міфів відколюють шматочки від вашого банкролу. У сукупності? Вони можуть бути різницею між виграшним і програшним роком.

Обнадійлива новина полягає в тому, що як тільки ви розвінчаєте ці міфи і заміните їх правильним мисленням, ви зупините витоки. Покер і так досить складний без самосаботажу. Коли ви позбудетеся цих хибних уявлень, ви зможете покращити свою гру і зберегти більше своїх виграшів. Більшість міфів походять від нерозуміння, тому виправте своє розуміння, і ви почнете приймати рішення, які набагато кращі для вашого кінцевого результату!

Висновок: Припиніть дозволяти міфам керувати вашими фішками

Більшість міфів про покер не звучать безглуздо, і це робить їх справді дратівливими для розвінчання! Вони можуть прокрастися у вашу гру, виглядати як здоровий глузд і виснажувати вашу перевагу по одному рішенню за раз.

Якщо ви занадто багато блефуєте, занадто мало пасуєте або звинувачуєте програмне забезпечення щоразу, коли програєте руку, ви насправді не граєте в покер; ви просто ухиляєтеся від відповідальності та намагаєтеся змусити себе почуватися краще.

Хочете почуватися краще? Покращуйте свою гру! І ви можете почати з того, щоб позбутися цих 5 міфів про покер. Думайте самі, тому що це різниця між грою в покер і тим, щоб покер грав вами.

УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЬ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.

Матеріал пропонується з ознайомчою метою особам, які досягли 21 року і не є рекламою азартних ігор. Також підкреслюємо, що азартні ігри є розвагою і участь в азартних іграх не може бути джерелом доходів чи альтернативою роботі.

Сайт не несе відповідальність за наявність у організаторів азартних ігор та/або букмекерської діяльності відповідних ліцензій в Україні.

Репортер