Дитячий майданчік, де російським обстрілом вбило дитину. Суспільне Донбас
«Тут дівчина сиділа, чекала, поки сусід повернеться із церкви, щоб дав ключ. Не дочекалася. Тут її розкидало по всьому майданчику. Хлопчик тут сидів на лавочці — хлопчика вбило. У мене такий стан був, шок, що я ледве витримала це все. Три ночі взагалі не спала», — говорить жінка.
Квіти на місці загибелі дитини на дитячому майданчику після обстріл 30 серпня, Білбасівка, Донеччина, 12 вересня 2026 року . Суспільне Донбас/Олександр Буряк
Тоді на вулицю прилетіли дві авіабомби. Під час обстрілу Марія була у своєму будинку.
«Ось я тут стояла. Двері всі повилітали в підвал. Я тут стояла — і впала, мене тут звалило. Рука вся синя була», — згадує Марія.
Марія — місцева жителька. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
У її будинку відтоді вибиті всі вікна, пошкоджені дах та господарські споруди у дворі.
«Уявіть собі, все було в порядку. Гляньте — розруха, всі шафи, все розбито, все попадало. Я в цьому будинку з 1971 року. Все було до ладу, все зроблено. А тепер оце — з чого починати, чим закінчувати? Зараз робити ніхто нічого не буде», — каже жінка.
Марія поруч зі своїм пошкодженим російським обстрілом будинком. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
Марії 81 рік, пів століття вона працювала у місцевій школі. Евакуюватися не збирається — житиме у сусідів.
«Готуємося, як же. Все ж у нас на зиму було закрите в банках. У мене все залишилося, я перевезла. У погребі картопля є, гуманітарка є. Якщо не буде газу, там є плита, грубкаТак називають сільській місцевості пічку, що топиться деревиною — будемо топити», — розповідає Марія.
Місцева жителька Валентина пересувається з двома палицями. До магазину, каже, йшла близько пів години. Крамниці у Билбасівці працюють, однак аптеки в селищі немає.
Валентина — жителька Билбасівки. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
«Я наймаю таксі, їду на вокзал і купую ліки. Хоч у мене пенсія 4500 гривень, а що ти зробиш?» — розповідає Валентина.
За словами Валентини, у селищі стріляють майже щодня. Виїжджати вона не збирається.
«Часто стріляють? Часто. Майже кожен день. Страшно, але потихеньку город прибираю. Бур’ян полемо. Тільки дивимося. Нікуди не збираємося. З нашими грошима і здоров’ям нікуди їхати», — каже Валентина.
У селищі є будинки як із газовим, так і з пічним опаленням.
«Нам дали по 19 400 гривеньУрядова програма підтримки жителів прифронтових регіонів, це цільова виплата, яку отримують люди для забезпечення опалення взимку. Оформити її можна через Пенсійний фонд або звернувшись до місцевої адміністрації.. Мені тільки гроші прийшли на картку, я ще не отримала, а треба дрова купувати», — розповіла Валентина.
Інша місцева жителька Валентина розповідає: у селищі часто вимикають електроенергію.
Валентина — місцева жителька. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
«Гуманітарку нам дають, амбулаторія працює. Світло ось увімкнули, перед цим десь два дні не було. Менше готували. Генератор купила, що робити? Так і викручуємося», — розповіла Валентина.
За словами поліцейського офіцера громади Богдана Горбаня, із понад шести тисяч жителів Билбасівки нині залишаються близько півтори тисячі. У селищі є 160 сімей з дітьми — примусову евакуацію для них поки не оголошували. За даними мапи DeepState, лінія фронту — за 25 кілометрів від селища.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
