Командирка взводу важких бомберів 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади на псевдо «Руна». Суспільне Донбас/Ольга Мілашич"За ці три дні в нас мінус три машини. Тобто ми навіть не змогли доїхати до позиції. Один удар ми "зловили" вже прямо безпосередньо біля позиції. Ми тільки під’їхали, розвернулись, щоб вигружатися і по нам був удар також FPV-дроном на оптоволокні. От, але добре, що швидка реакція. Ми встигли вискочити з машини, забігли в укриття", — розповідає військова.
Зараз, додає вона, дістатися до позицій і повернутися назад — складна задача.
"Це — квест. Буває таке, що на піхотних позиціях, наприклад, в цей день спокійно все, вони вночі отримали посилку, яку ми скинули. І в нас на позиції, з якої ми літаємо: мінус "Вампір", FPV залетіла — мінус машина. Але добре, що поки що без втрат. Сподіваюсь, так і буде, що швидка реакція рятує", — каже військова.
Основна задача екіпажів "Вампір" — забезпечення піхоти, пояснює військова.
"Літаємо кожну ніч, доставляємо їжу, воду, боєприпаси, коли потрібно, ліки, все, що просять хлопці. Також на нас є мінування і безпосередньо ураження", — каже вона.
«Руна», операторка БПлА «Вампір». Фото: Instagram «Руни»
За потреби дрони використовують і вдень.
"Коли починаються штурмові, коли ворог чекає погоду дощ або туман, коли "Мавікам" це серія компактних, високотехнологічних квадрокоптерів від компанії DJI, призначених для професійної аерофотозйомки, відеозйомки та розвідки, наприклад, важко літати там чи FPVFPV-дрон (First Person View — «вид від першої особи») — це безпілотник, яким керують через спеціальні окуляри або монітор, отримуючи відео з бортової камери в реальному часі, "Вампір" може вилітати в таку погоду", — розповідає "Руна".
Як артилеристка стала дронаркою
Рік тому підрозділ перейшов на роботу з дронами. До цього військові працювали на гарматі С-60, однак через активність російських безпілотників це ставало дедалі небезпечніше.
Руна. Суспільне Донбас/Ольга Мілашич
"Довгий час ми працювали на гарматі. Це був і Часів Яр, потім прийшли вже сюди, нас перемістили трішки. Тут ще покаталися до моменту, поки не почалося оптоволокно. І крайній наш виїзд на гарматі був. По поверненню по нам було влучання FPV-дрона на тому ж оптоволокні. Тобто в мене було двоє 300", — каже командирка.
Вікторія на псевдо «Руна» з 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
Після цього, додає "Руна", екіпажі перекваліфікувалися на дронарів.
"Якось до моменту, поки на нас не почали так активно полювати, мені не вистачало цього адреналіна, коли на гарматі ти їдеш зверху або стріляєш. Це інший адреналін, ніж коли ти летиш, ти дивишся просто в пульт, в екран. Зрозуміло, що ти кидаєш бомбу прямо ворогу на укриття; буває, що ми їх на ходу ловили, коли був штурм саме, і ми кинули бомбу прямо між ними, тобто один 200, два 300. Але зараз адреналіну і вистачає з цими FPV", — говорить "Руна".
Екіпаж С-60 56-ї Маріупольської бригади стріляє по цілі. Фото надала 56-та Маріупольська бригада
Попри командирську посаду, "Руна" намагається працювати разом із екіпажами.
"Я — командир зводу, тобто я мала б сидіти, дивитися стрім, який вони дають. Але мені це нецікаво, скажемо так. Я хочу бути безпосередньо з ними там поруч. Ми швидко реагуємо, якось командою все це. Навіть коли нас разом в машині вдарила ця FPV, ми вискочили, я бачу, що всі цілі, скомандувала, все розкидали, все занесли, всі сховалися. Так спокійніше мені, коли я поруч. Бо якби я сиділа б тут, то я б, напевно, здуріла просто. Я б сива сиділа б зараз", — розповідає "Руна"
Дронарка на псевдо «Руна». Суспільне Донбас/Ольга Мілашич
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
