Андрій, військовослужбовець 56 омпбр. Суспільне Донбас/Ольга Мілашич
“Поранення отримав вже під околицями Часового Яру. При виконанні бойового завдання наступив на протипіхотну міну”, — розповідає Андрій.
Каже, після вибуху побратими одразу надали йому допомогу.
“Мені було зрозуміло, так як хлопці підсвітили, було видно, що в мене ампутація, кінцівка нижня. Мені наклали турнікет, вкололи знеболююче”, — згадує військовий.
Протез Андрія. Суспільне Донбас/Ольга Мілашич
Після реабілітації Андрій повернувся до цивільного життя, працював баристою. Та згодом, за його словами, знову став у стрій. Тепер він служить аналітиком з розвідки.
“Мені мої побратими запропонували повернутися на військову службу. І я погодився. Як кажуть, військо завжди тягне. Ну, і то, що я повернувся до своїх побратимів, всю компанію, в якій прослужив два роки, два з половиною роки”, — каже Андрій.
Зараз, розповідає військовий, його досвід допомагає в новій роботі.
“Ми пройшли це все ногами, а в даний час ми більше аналізуємо і розуміємо, як це краще зробити і виконати поставлені задачі”, — розповідає чоловік.
Після поранення у житті Андрія з’явилося і нове захоплення — ампфутбол. Він долучився до ветеранської команди “Дніпро честь”, де грає на позиції лівого захисника.
Андрій на футбольному полі. Фото з особистого архіву військового
“Раніше часу не було, не грав. А якраз запропонували долучитися до ветеранської команди “Дніпро-честь” У нас в полі бігають ветерани з ампутованими кінцівками, а на воротах стоять з ампутованими верхніми кінцівками”, — каже військовий.
Про своє життя після ампутації Андрій говорить так:
“Все, що треба, я можу зробити, поїхати на машині, поїхати на велосипеді, те же саме пробігти. Вже не так багато, як раніше міг пробігти”, — розповідає чоловік.
Нелегко, каже, було пережити й втрату рідного міста. У Покровську зруйновані і батьківський дім, і його власне житло. Також знищена шахта, на якій він працював до війни.
Зруйнований будинок у прифронтовому місті Покровськ, Донецька область, 26 травня 2025 рік. Суспільне Донбас/Владислав Уколов
“Де я працював на шахті, вона зруйнована повністю. Дуже хочеться повернутися, так як там все лишилося моє”, — говорить військовий.
Підтримувати себе, говорить Андрій, допомагає родина — дружина та чотирирічний син. Його дружина теж раніше працювала на шахті.
Андрій з дружиною і сином. Фото з особистого архіву вийськовослужбовця
“Тільки я під землею працював, вона — на поверхні”, — говорить чоловік.
Наразі Андрій разом з побратимами несе службу на Краматорському напрямку.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
