Викрали і тримали у полоні фермерів у Бахмутському районі. Окупанти «Бумер» та «Стєкло» отримали вирок за воєнний злочин

Окупанти, яких суд визнав винними. . Кадр з відео облпрокуратури

Двох військових окупаційної армії засудили до 12 років позбавлення волі за жорстоке поводження з цивільними. У суді довели, що вони вчинили воєнний злочин: викрали та незаконно утримували фермерів у селі Стряпівка Бахмутского району. Слідство встановило, що цивільних взяли у полон рядовий і старший лейтенант 6-го мотострілецького полку південного округу ЗС РФ.

Про це повідомила на сайті Донецька обласна прокуратура.

За даними облпрокуратури, засуджені — уродженці Луганської області, які воювали на боці Росії. Слідчі встановили, що в липні 2022 року двоє окупантів на псевдо "Бумер" та "Стєкло" викрали чоловіка та жінку.

"Перед в’їздом до села Стряпівка Бахмутського району окупанти зустріли двох місцевих фермерів, які приїхали за свійською птицею та залишками своїх речей. Запідозривши чоловіка 57 років та його 35-річну племінницю у розвідувальній діяльності на користь Сил оборони України, вони відвезли їх до «командного пункту»", — повідомили в прокуратурі.

"Військовослужбовець із позивним «Бумер» під прицілом автомата відібрав у них документи і ключі від автівки та закрив на всю ніч у льосі. Зранку разом із командиром роти на прізвисько «Стєкло» вони допитали бранців, відібрали їхнє майно, після чого відправили до Володимирівки, де замкнули в підвалі".

Згодом, за даними прокуратури, один із військових перевіз фермерів до Луганської області, далі полонених вивезли з розташування, людей везли з мішками на головах.

Прокуратура також опублікувала відео, де наводять анонімні свідчення чоловіка, якого, судячи з розповіді, викрали засуджені.

"Вийшов той, як його називали "Бумер". Він поставив кілька питань, хто я, звідки, навіщо приїхав. І все це звучало з його боку зухвало. І установка була така: зараз заведемо за гараж і рахуй, що ти вже приїхав. Під'їхав інший військовий. І потім я почув, що нього звертаються, як "Стєкло". Нас посадили в машину і цей "Стєкло" сказав, якщо ти смикшнешся на мене, я стрілятиму", — говорить у відео чоловік.

"Зрештою їх висадили просто посеред поля й залишили напризволяще — без їжі, води та будь-якої надії на порятунок. Чотири доби пішки через лісопосадки цивільні йшли по окупованій території, долаючи голод і страх. Лише майже через півтора місяця вони змогли повернутися на підконтрольну Україні територію", — описали події далі у прокуратурі.

Слідчим вдалося ідентифікувати окупантів, повідомив у відео заступник керівника обласної прокуратури Олександр Голубов. Це рядовий і старший лейтенант 6-го мотострілецького полку південного округу ЗС РФ.

"Саме з їх вини потерпілі пережили мабуть найстрашніший період свого життя. Окупанти закривали їх у сирих підвалах, позбавляли нормального харчування, надягали їм на очі пов’язки, зв’язували руки та залякували стратою. Чоловіка били, а жінку погрозами доводили до втрати свідомості", — цитує відомство Олександра Голубова.

За порушення законів та звичаїв війни обох заочно засудили до 12 років позбавлення волі за жорстоке поводження з цивільними за змовою (ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України).

Заочне правосуддя: пояснення

Заочне правосуддя (in absentia — латиною, означає: у відсутності) — це процедура, коли спеціальне досудове розслідування та спеціальний судовий розгляд проводять без підозрюваного чи обвинуваченого, коли вони переховуються від правосуддя. Так пояснюють цю процедуру, зокрема, на сторінці Вищого антикорупційного суду.

Заочне провадження можливе у випадках, коли слідчий суддя та суд дозволять застосувати "in absentia". Ця процедура не позбавляє підозрюваних, обвинувачених або засуджених прав:

  • участь адвоката обов’язкова на всіх етапах кримінального провадження — від досудового розслідування до самого вироку,
  • вони мають право на ознайомлення з матеріалами справи,
  • мають бути реальні докази того, що людина свідомо уникає відповідальності,
  • вирок можна оскаржити в апеляції і касації;
  • якщо людина з’явиться або її затримають, вона має право просити про перегляд справи.

Якщо людина вважає, що суд порушив її права, вона може також звернутися до Європейського суду з прав людини.

Джерело

Репортер