Меморіал на місці удару по піцерії RIA в Краматорську, внаслідок якого загинули 13 людей, 16 червня 2026 року. Фото надала Влада Гузова
Російського генерала-полковника Сергія Кузовльова підозрюють у воєнних злочинах за керівництво ракетним ударом по піцерії "RIA" в Краматорську в червні 2023 року. Тоді загинули 13 людей, зокрема, троє дітей, а також письменниця Вікторія Амеліна.
Текст підозри опублікували на сайті Офісу генерального прокурора.
За версією слідства, станом на кінець червня 2023 року Кузовльов очолював Південний військовий округ Збройних сил РФ, який є основою угруповання військ "Південь" окупаційної армії. У підпорядкуванні російського генерала перебували кілька підрозділів військ РФ, які мають на озброєнні оперативно-тактичний ракетний комплекс "Іскандер", яким завдали удару по піцерії.
Правоохоронці вважають, що Сергій Кузовльов погодив ракетний удар по піцерії в Краматорську, усвідомлюючи, що поряд немає ніяких військових цілей.
"Після чого 27.06.2023 року залучені до виконання ракетного обстрілу невстановлені військовослужбовці ЗС РФ зі складу 1 ракетної бригади 49 армії РФ Південного ВО та 107 ракетної бригади 35 армії Східного ВО зі стартових позицій поблизу н.п. Алєксєєвка Жовтневого району та хутора Кузьмінка Некліновського району Ростовської області РФ здійснили пуски крилатих ракет 9М272 ОТРК 9К720 "Іскандер-К", — йдеться у тексті підозри.
Портрети загиблих внаслідок російського ракетного удару по піцерії в Краматорську, крайня праворуч — фотографія письменниці Вікторії Амеліної, 16 червня 2026 року. Фото надала Влада Гузова
Слідчі стверджують, що російський генерал знав, що удар завдасть втрат серед цивільного населення, проте при плануванні нападу не вжили жодних заходів, аби цьому запобігти.
Командувача окупаційної армії Сергія Кузовльова підозрюють в порушенні законів та звичаїв війни, що спричинили загибель людей, частина 2 статті 438 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до 15 років або довічне увʼязнення.
Підозру оголосили слідчі Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.
Заочне правосуддя: пояснення
Заочне правосуддя (in absentia — латиною, означає: у відсутності) — це процедура, коли спеціальне досудове розслідування та спеціальний судовий розгляд проводять без підозрюваного чи обвинуваченого, коли вони переховуються від правосуддя. Так пояснюють цю процедуру, зокрема, на сторінці Вищого антикорупційного суду.
Заочне провадження можливе у випадках, коли слідчий суддя та суд дозволять застосувати "in absentia". Ця процедура не позбавляє підозрюваних, обвинувачених або засуджених прав:
- участь адвоката обов’язкова на всіх етапах кримінального провадження — від досудового розслідування до самого вироку,
- вони мають право на ознайомлення з матеріалами справи,
- мають бути реальні докази того, що людина свідомо уникає відповідальності,
- вирок можна оскаржити в апеляції і касації;
- якщо людина з’явиться або її затримають, вона має право просити про перегляд справи.
Якщо людина вважає, що суд порушив її права, вона може також звернутися до Європейського суду з прав людини.
Що відомо про удар по піцерії Краматорську 27 червня 2023 року
27 червня 2023 року армія РФ ударила ракетами "Іскандер" по центру Краматорська. Епіцентром вибуху стала піцерія, де були відвідувачі та працівники. Загинули 13 людей, 64 отримали поранення, повідомляли в Донецькій обласній прокуратурі. Останньою, тринадцятою, жертвою стала письменниця Вікторія Амеліна, яка померла 1 липня 2023 року у лікарні
Того ж дня СБУ затримала ймовірного навідника, пізніше йому вручили підозру у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. 4 квітня 2024 року його засудили до довічного ув'язнення: визнали винним у державній зраді за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України.
Під час судових засідань йшлося про бажання Синельника написати заяву на обмін. Після підтвердження вироку в Апеляційному суді він висловив бажання, щоб його обміняли та передали на територію РФ або тимчасово окуповану територію України. Заява засудженого з'явилася на сайті "Хочу к своїм".
