Ніна зі своєю коровою Красунею. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
Молоко від Красуні пенсіонерка Ніна возить на продаж до центру громади — у Новодонецьке.
«Буває, що таксі наймаю. На машині, звісно, страшнувато. Літають ці FPV-дрони. Але на Бога надіємося, що пронесе і все буде добре. Люди багато корів уже продали, а ми ще чекаємо. Чоловік свариться, каже: «Коли вже будемо продавати?». А мені шкода Красуню віддавати на м’ясо», — розповідає місцева жителька Ніна.
Ніна — жителька Степанівки. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
Минулоріч будинок, де жінка живе з чоловіком, пошкодив російський обстріл. Красуня тоді тоді, каже, ледь не загинула.
«Улітку був приліт з того боку сараю, сарай пошкодило. Добре, що корова випасалася, і це було вдень. Повилітали вікна. Було дуже страшно», — згадує Ніна.
У будинку із забитими вікнами залишилася ще одна родина, каже Ніна. Та й вони незабаром виїжджатимуть. Переселенці з Білицького, які нещодавно евакуювалися, залишили жінці курей, качок та індиків.
Будинок в Степанівці де лишалася тільки одна родина. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
«Люди отримали сертифікат за будинок, бо він постраждав, і поїхали у Криворіжжя. Хочуть там купити дім. Молодих курей забрали, а цих залишили нам. Там три качечки, курочок, мабуть, п’ять чи шість і півник», — розповідає Ніна.
Три місяці тому господарство Ніни поповнилося бичком Мартином.
Ніна з бичком Мартином. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
Саме господарство, каже жінка, і тримає її у Степанівці, яка все частіше потерпає від російських атак.
«Бувало — летять без кінця і краю ці FPV-дрони. Не можна навіть до магазину пройти — чуєш, як гудить і кудись летить. Усе думаєш: «Господи, допоможи нам вижити». Допомагає, звісно, Бог, тільки Божа сила. Усі чекають миру. І звірі, і люди, і кури — усі хочуть миру, усі хочуть спокою«, — каже місцева жителька Ніна.
Як повідомив Суспільне Донбас староста Валерій Давиденко, у Степанівці залишаються близько трьохсот жителів.
