«До останнього подиху у своїй хаті»: історія 74-річної Валентини, яка не хоче кидати могили рідних у прифронтовому селі

Валентина на своєму подвір’ї. Суспільне Донбас/Юлія Підгола

74-річна жінка мешкає на майже безлюдній вулиці. Каже: більшість сусідів виїхали. Її ж тримають у селі могили рідних.

“У 2024 році дочка вмерла, від онкології. І в 2025-му, через рік і чотири місяця чоловік помер”, — розповідає Валентина.

На подвір’ї жінки — квітник, який облаштувала її померла донька.

“Бачите, ще в бабусі які квіти, он! Оце ж дочка зробила той цвітник, та, що вмерла. І оце, як полю, кажу: “Моя дочечка дорога, ти довго любувалася цією клумбою?!”. Ото білі півники такі”, — каже місцева жителька.

Квітник пані Валентини. Суспільне Донбас/Юлія Підгола

Разом із Валентиною у дворі живе пес Жорик, якого їй багато років тому подарувала сестра.

Спираючись на два ціпки, Валентина щодня порається по господарству та обробляє город.

“Дев’ять соток у мене. Картопля, отам полуниця, ну, вона вже стара і треба вже пересаджувати. Трошки ось малинки, садочок, огірки, морква, помідори, капуста, кукурудза, баштан і ті он, гарбузи”, — каже Валентина.

Валентина на подвір’ї. Суспільне Донбас/Юлія Підгола

Попри втому та постійні обстріли, господарство допомагає їй триматися.

“Можна жити, якби не ця війна…” — говорить жінка.

У вільні хвилини жінка переглядає старі фото та подумки "розмовляє" з тими, кого вже немає.

"Оце — батько, мама і брат. Нема їх, повмирали", — показує фотографії Валентина.

Показуючи світлину матері, жінка не стримує сліз.

“Оце, отака, оце моя мама, це вона із своєю подружкою. Я їй все розказувала. Вона 92-року прожила. Вона в 74 роки ще бігала. Ну я кажу: "Мамочка, рідненька, забери мене до себе. Ти не знаєш, як ми переживаємо, як мені тяжко””, — плаче Валентина.

Фотографія, яку передивляться Валентина. Суспільне Донбас/Юлія Підгола

Майже щоночі, каже жінка, її хата дрижить від вибухів. Та попри близькість фронту залишати дім вона не планує.

“Без грошей куди їхати? Ну 4 980, оце добавили два рази. Хіба це пенсія? 40 років стажу…” — каже місцева жителька.

“Буду я до останнього подиху жити у своїй хаті. Боже збережи. Ні, ні, ні, ні, нікуди, нікуди із двора не вийду! Хіба, може, отуди піду на кладовище, де чоловік і дочка похована”.

У селі Сергіївка зараз трохи більше 300 людей, до повномасштабного вторгнення було вчетверо більше. Фронт звідси, за даними з мапи DeepState, —  за 18 кілометрів.

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram.

Джерело

Репортер