Степан Зоц презентує свій винахід на конкурсі інновацій в США. Надала Олена Зоц
15-річний учень із Краматорська Донецької області Степан Зоц мріє допомогти своїй бабусі, яка не чує, реагувати на сирени повітряної тривоги. Так з’явилася ідея смартбраслета Safe Signal, що вібрацією та світлом попереджає про небезпеку. З цією розробкою юнак представив Україну на міжнародному конкурсі Connecticut Invention Convention у США, де здобув спеціальну відзнаку.
Сьогодні Степан з родиною живе у Мюнхені, навчається одразу у двох закладах — українському коледжі та німецькій гімназії, продовжує грати в хокей, — і працює над винаходом, який допомагатиме людям із порушеннями слуху рятуватися під час повітряної тривоги. Про свою розробку Степан Зоц розповів Суспільне Донбас.
Від ідеї — до міжнародного конкурсу
За словами Степана, проєкт для нього розпочався випадково — мама побачила оголошення про набір учнів із Донецької області до міжнародної програми для юних винахідників.
Українська команда винахідників з Донеччини. Фото надала Олена Зоц
«Ми думали, що я просто підтягну англійську. Я вирішив спробувати, придумав свій проєкт, потрапив до п’ятірки найкращих і поїхав представляти його до США», — розповідає Степан.
Як зазначає юнак, попередньо він упродовж кількох місяців щосуботи проходив інтенсивне навчання. Для учасників воно було безоплатним. Над ідеєю Степан працював спільно з менторами, опановував 3D-моделювання, дизайн-мислення, основи інженерії та мистецтво публічних презентацій.
На міжнародному конкурсі Connecticut Invention Convention у Сполучених Штатах Америки, у якому взяли участь понад пів тисячі учасників, розробка 15-річного краматорця отримала медаль від компанії The SAIL System.
Сертифікат про відзнаку винаходу Степана Зоца з Краматорська. Фото надала Олена Зоц
«Тиждень ми жили в американських сім’ях. Особисто я жив в родині професора права університету Коннектикуту Пітера Кохенбургера. Я їм вдячний за теплий прийом. Кожен день в нас був розписаний: зустрічі, екскурсії, події», — розповів Степан Зоц.
Нині він уже створив повноцінну 3D-модель пристрою та розрахував його конструкцію. Залишилося виготовити повністю робочий прототип.
«Передусім сама поїздка до США, яка для Степана стала можливою завдяки Invention Convention, — це вже величезна можливість. Він зміг представити свою розробку, побувати в університетах та різних установах, познайомитися з професорами, іншими юними винахідниками, зустрітися з американськими конгресменами та людьми, з якими за інших обставин навряд чи мав би можливість поспілкуватися», — переконана мама юнака Олена Зоц.
Браслет для тих, хто не чує сирен
Як розповідає юнак, ідея народилася через бабусю Степана, вона — нечуюча з народження. Саме для неї він почав шукати спосіб зробити повітряні тривоги «відчутними».
«Тоді ще був живий дідусь, і вони разом залишалися у Краматорську. Нині бабуся вже виїхала з Донеччини. Я знав їхні проблеми. Вони фізично не могли почути сирену», — зауважує Степан.
За його задумом, під час сигналу повітряної тривоги браслет має яскраво світитися червоним кольором і сильно вібрувати.
Смартбраслет, розробка 15-річного краматорця Степана Зоца. Фото надала Олена Зоц
«Таким чином він попереджає людину, що його носить, про небезпеку. Після відбою — він засвітиться зеленим, а потім вимкнеться», — розказав юнак.
«Його головна функція — рятувати людей. Як каже бабуся, краще, щоб він ніколи не знадобився. Вона мене привітала і сказала, що готова стати першою клієнткою для мого винаходу».
Смартбраслет передбачає ще одну важливу функцію — кнопку SOS, яка передаватиме геолокацію людини рятувальникам, каже Степан.
«Це може допомогти не лише людям із порушеннями слуху. Якщо людина опиниться під завалами, браслет зможе повідомити, де вона перебуває», — пояснює він.
За попередніми підрахунками Степана, собівартість такого пристрою становитиме близько 30 євро.
«Хочу повернутися в Україну». Хокей, навчання і три мови
Як розповів винахідник, до Німеччини переїхав на початку повномасштабної війни разом із хокейною командою. Нині він продовжує займається спортом.
Родина Зоц до повномасштабної війни в Краматорську. Фото надала Олена Зоц
«Я центральний нападник, в хокеї вже 11 рік. Коли виходжу на лід, стаю впевненішим», — говорить він.
За чотири роки життя за кордоном, каже Степан, вивчив німецьку, вдосконалює англійську та вже почав опановувати японську.
«До школи, однокласників я вже звик. У Німеччині я закінчив 8 клас. Тут, на відміну від української школи, майже неможливо списати, також не дозволяють перескладати погану оцінку чи переписати контрольну. Найбільше сумую за нашими вчителями, все-таки вони ближчі до дітей. Пам’ятаю, як моя класна керівниця з 12 школи приходила до нас на матч — вболівала, переживала й підтримувала. Було дуже приємно», — згадує хокеїст.
Степан Зоц професійно займається хокеєм. Фото надала Олена Зоц
Водночас він навчається в українському Краматорському фаховому коледжі технологій та дизайну. Цього року переходить на другий курс.
Степан зауважує, що із задоволенням подорожував би світом, але майбутнє бачить саме в Україні.
«Цей досвід, поїздку до Америки, можливість представляти свій проєкт там — вважаю неоціненним. Якщо це допоможе хоча б одній людині, тоді робота над смартбраслетом не була даремною. Я хотів би побачити світ, але як турист. Мрію повернутися в Україну, бо саме з нею я пов’язую своє майбутнє», — говорить він.
За словами юнака, він сумує за рідним містом і підтримує зв’язок з однолітками, які тепер живуть у різних містах та країнах.
Мама Степана: «Ми допомагаємо людям із порушеннями слуху»
Мама винахідника Олена Зоц розповідає, що підтримувати людей із порушеннями слуху їхня родина продовжила й після евакуації.
«Ми розуміли, що в Краматорську залишилися люди, які не чують сирени, не знають, де отримати гуманітарну допомогу, не можуть самостійно зателефонувати до лікарні чи Пенсійного фонду», — говорить вона.
За її словами, разом із сином вони допомагають дистанційно: перекладають жестовою мовою під час відеодзвінків, шукають волонтерів, організовують гуманітарну допомогу та консультують людей.
Саме тому, каже жінка, ідея браслета швидко стала для родини особистою справою.
«Спочатку ми думали лише про моїх батьків. Але після публікацій про винахід нам почали писати люди похилого віку, які теж погано чують і хотіли б користуватися таким пристроєм. Думаю, він буде потрібний багатьом», — зазначає Олена.
Вона переконана, що сьогодні винахід Степана може рятувати життя не лише в Україні.
«Люди, що не чують, навіть не намагаються сховатися від обстрілів, бо не знають, що оголошена тривога. Звичайно, хотілося б, щоб він ніколи не знадобився. Але поки триває війна, такі речі можуть допомогти людям вижити. Винахід може бути затребуваним загалом у світі, бо, на жаль, військові дії є не лише в Україні», — вважає вона.
