Військовослужбовець 56 Маріупольської ОМБ Сергій Гнезділов. Сергій Гнезділов/Facebook
21 вересня український військовослужбовець 56 Маріупольської окремої механізованої бригади Сергій Гнезділов оголосив про своє рішення піти в СЗЧ (самовільне залишення частини), щоб привернути увагу до проблеми мобілізації.
Про це Гнезділов повідомив на своїй сторінці у Facebook
Сергій Гнезділов — український військовий, громадський активіст та учасник російсько-української війни. Він пішов добровольцем до Збройних сил України у 2019 році, взявши академвідпустку під час навчання на кафедрі журналістики у Львівській політехніці.
Гнезділов брав участь у боях на Донеччині, включаючи Піски та Бахмут. Також він є засновником культурного фестивалю "ВиделкаFest" у своєму рідному місті Вилкове на Одещині та ведучим подкасту від hromadske "++ подкаст", де говорить з військовими та порушує питання мілітаризації суспільства.
"Іду в СЗЧ"
21 вересня Гнезділов зазначив, що рішення самовільно залишити службу він ухвалив після п'яти років служби в Збройних Силах України. Він акцентував на необхідності встановлення чітких термінів служби для військових та створення мобілізаційної черги серед усіх військовозобов'язаних українців.
У своєму зверненні Гнезділов підкреслив, що війна не є вибором, а обов'язком кожного громадянина захищати свою країну. Він висловив занепокоєння, що сьогодні багато людей намагаються уникнути військової служби, використовуючи різні способи, такі як отримання фіктивних інвалідностей чи ухилення від призову. Водночас піхота несе основний тягар війни без належної ротації та підтримки.
Відсутність чітких термінів служби сприяє "чорній демобілізації": одруження на пенсіонерках з інвалідністю колись були мемом, а зараз — дуже поширене явище, розводяться з дружинами, щоб оформити одноосібне опікунство над дитиною, розводять своїх власних батьків, щоб оформити догляд за матір’ю чи батьком, йдуть в СЗЧ, — написав військовослужбовець.
Гнезділов також наголосив на необхідності всеукраїнського діалогу про мобілізацію та захист країни. Він вважає, що створення мобілізаційної черги серед усіх військовозобов'язаних допоможе рівномірно розподілити обов'язки серед громадян та забезпечить реальну демобілізацію для тих, хто вже тривалий час перебуває на фронті.
"Моя позиція залишається незмінною: ми маємо створити мобілізаційну чергу з числа всіх військовозобовʼязаних українців, і тоді демобілізація стане реальністю. Озброєну та навчену націю — не перемогти", — наголосив Гнезділов.
Його заклик спрямований на те, щоб влада та суспільство почали серйозно обговорювати питання національної безпеки, мобілізації та захисту України в умовах тривалої війни.
"Я йду в СЗЧ, до встановлення чітких термінів служби, чи до свого 25-річчя, маючи за своєю спиною 5 років бездоганної солдатської служби. Надіюсь, цим вчинком вдасться донести до влади та суспільства необхідність розмови та вирішення цієї ситуації", — заявив Гнезділов.
"Демобілізація має бути, але не за будь-яку ціну"
Військовослужбовець ЗСУ та адвокат Масі Наєм заявив, що не погоджується із позицією Сергія Гнезділова. Він погодився з тим, що строки служби мають бути давно визначені, але "не будь-якою ціною, чи просто розвернувшись і пішовши в СЗЧ".
"По-перше це аморально по відношенню до тих, хто загинув і був поранений: вони віддали життя і здоровʼя не для того, щоб потім просто здати фронт. І нечесно по відношенню до побратимів, яка залишились на лінії фронта, на службі", — написав Наєм.
Також він висловив думку, що важливо зберегти державу, а не політиків чи якусь норму закону.
"Дуже прикро, що суспільство частково зняло з себе відповідальність за війну "постіком у фб" і донатом. Але це мене не розчаровує, бо так було достатньо давно… така реальність. Я всіх можу зрозуміти. Але і ми маємо зрозуміти, що якщо росіяни будуть в Києві — вже ні про які строки не буде мови", — наголосив Наєм.
Що відомо про демобілізацію
У грудні 2023 року міністр оборони Рустем Умєров в інтерв'ю Суспільному сказав, що міністерство працює над встановленням чітких термінів служби для військовослужбовців.
"Ми працюємо над тим і юридично і законодавчо і технічно. Ми розуміємо і хочемо отримати відповіді для тих, хто вже знаходиться два роки в полях, щоб вони теж розуміли, коли в них буде така можливість. Ми надамо це право. Ми працюємо над цим", — сказав Умєров.
11 квітня цьогоріч Верховна рада України в другому читанні ухвалила законопроєкт про мобілізацію №10449 — без норми про демобілізацію. Перед розглядом закону в другому читанні з його редакції за зверненням головнокомандувача ЗСУ Сирського та міністра оборони Умєрова прибрали положення, що встановлювало демобілізацію через 36 місяців служби.
Питання демобілізації мають розглянути в окремому законопроєкті, який в розробці, повідомили в Міноборони в квітні цього року. Тоді речник міністерства Дмитро Лазуткін заявив, що першу версію законопроєкту мають подати до парламенту "протягом найближчих місяців". Однак станом на вересень цей законопроєкт так і не подали до Верховної ради.
Відповідальність за СЗЧ в Україні
На сьогодні, в умовах воєнного стану, за самовільне залишення служби військовослужбовцем, передбачається кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Дезертирство карається позбавленням волі від 5 до 12 років.
20 серпня цього року Верховна рада України ухвалила в цілому закон про позбавлення від кримінальної відповідальності військовослужбовців за самовільне залишення військової частини та дезертирство в окремих випадках:
- якщо це трапилося вперше,
- якщо військовий вирішив повернутися до війська на стадії судового розгляду,
- Якщо командир частини надав суду письмову згоду на повернення військового до служби.
Раніше директор ДБР Олексій Сухачов заявив агентству "Інтерфакс-Україна", що відомство орієнтоване на те, аби повертати на позиції бійців, які залишили місце служби, а не на збільшення щодо них кримінальних проваджень. Сухачов наголосив, що нині пріоритетними у цьому питанні є профілактичні заходи та роз'яснювальна робота.
Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, посилаючись на статистику Державної судової адміністрації, повідомив агентству, що протягом 2023 року за СЗЧ засудили 1 577 військових. З них 30 — жінок. Він додав, що це найпоширеніший злочин серед військовослужбовців.
