Військовослужбовець тримає в долоні гніздо з оптоволокна. На Донеччині птахи використовують дронове оптоволокно для будівництва власних гнізд . Олег Мальченко/Facebook
Вибухи, пожежі, знищені ліси, покинуті гнізда й тисячі кілометрів оптоволокна від FPV-дронів — масштаб впливу повномасштабної війни на птахів науковці повністю зможуть оцінити лише після завершення бойових дій. У цьому переконаний орнітолог з Краматорська Максим Височин. Проте вже зараз орнітологи говорять про кілька серйозних загроз — від вибухових хвиль, які можуть убивати птахів без видимих травм, до зміни міграційних маршрутів і ризиків заплутування в оптоволокні.
Про те, як бойові дії впливають на птахів, як саме вибухи вбивають птахів та які види ризикують зникнути — Суспільне Донбас поговорило з Максимом Височним, який нині є доцентом кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
— Як повномасштабна війна впливає на птахів, особливо на прифронтових територіях?
— Для об’єктивної оціни потрібні повноцінні польові дослідження. А провести їх зараз у районах бойових дій практично неможливо.
Тому наразі ми можемо говорити лише про наукові гіпотези. Вони ґрунтуються на знаннях про біологію та екологію птахів, а також на окремих спостереженнях, які вдалося зробити. Уже після завершення війни ці припущення можна буде перевірити, підтвердити або спростувати.
Орнітолог Максим Височин. Національний природний парк «Дермансько-Острозький»/Facebook
Проте вже сьогодні зрозуміло, що існує цілий комплекс факторів, які потенційно дуже негативно впливають на орнітофауну.
Знаючи загальні біологічні й екологічні особливості птахів, ми вже можемо щось прогнозувати — як розвиватиметься орнітофауна далі, чи, навпаки, як вона занепадатиме. І тут одразу напрошується ціла низка загроз, які зараз виникають для птахів.
— Які саме загрози ви вважаєте найсерйознішими?
— По-перше, це вплив турбування. Найбільше йому піддаються великі птахи, зокрема хижі — для них турбування є серйозним лімітуючим фактором.
Зяблик звичайний Fringilla coelebs, в’юрок. Максим Височин/Facebook
Якщо говорити просто, вони не здатні нормально жити й розмножуватися там, де постійно лунають вибухи. До повномасштабної війни такого рівня шумового навантаження просто не існувало.
Птахи реагують на вибухи набагато швидше й гостріше, ніж людина, і вибух впливає на них сильніше — через будову внутрішніх органів. У птахів є повітряні мішки, які забезпечують так зване подвійне дихання під час змаху крил. Коли під час вибуху відбувається різкий перепад тиску, ці мішки можуть розриватися. Це призводить до дуже швидких, часто фатальних наслідків — загибелі птаха.
Я кажу не про сам звук — вибухову хвилю, зміну тиску, яку людина не завжди сильно відчуває. Фізика вибуху — річ насправді дуже складна, і зараз її досліджують: спочатку відбувається різке підвищення тиску, потім — його зниження. Це і спричиняє негативний вплив на птахів.
Від вибухів, артилерії, дронів птахи також можуть просто покинути гніздо, і на цьому гніздування припиняється, навіть якщо яйця вже відкладені — пташеняти не виведуться.
Парк «Святі гори». Фото: Суспільне Донбас
Друге — це хімічні речовини, що залишаються після вибухів. Вони потрапляють не лише в повітря, а й у ґрунти, і далі — крізь харчові ланцюги — до самих птахів. Навіть рослиноїдні птахи поїдають рослини, які вже накопичили різні хімічні сполуки, зокрема важкі метали. А хижі птахи отримують це через здобич — комах чи мишоподібних гризунів, у яких ці речовини теж накопичуються.
Це ті процеси, які не завжди помітні одразу, але вони можуть мати довготривалі наслідки для цілих популяцій.
— Крім безпосередніх вибухів, війна кардинально змінює й самі ландшафти. Наскільки це небезпечно для птахів?
— Насправді це одна з найбільших проблем.
Війна змінює екосистеми. Через вибухи, масштабні пожежі, вирви, руйнування ґрунтів змінюються природні ландшафти. До цього додаються пожежі, які часто неможливо вчасно погасити через бойові дії.
У нормальних умовах після великої природної катастрофи екосистема поступово відновлюється. В екології цей процес називають сукцесією. Але якщо територія знову й знову зазнає нових руйнувань, природа просто не встигає пройти цей шлях.
У результаті ми можемо отримати дуже серйозні зміни природних комплексів. А для птахів саме зміна середовища існування є головною причиною скорочення чисельності.
Фактично війна створює всі умови для того, щоб деякі види перестали існувати на певних територіях.
Ковила в донецькому степу. Максим Височин/Facebook
В Україні не було власне ендемічних видів птахів, але були рідкісні для Європи та Євразії види, пов’язані зі степовими ландшафтами, — зокрема на Донеччині, де відсоток степів був досить високим порівняно з іншими областями.
Війна може призвести до того, що ці види повністю зникнуть з орнітофауни України — не з планети загалом, але саме тут вони більше не з’являться, бо середовище їхнього існування буде повністю змінене.
— Ви працювали на Донеччині ще до повномасштабної війни. Чи можна вже зараз навести приклади того, як бойові дії з 2014 року змінили чисельність окремих видів?
— Я проводив дослідження у 2020–2021 роках в околицях Краматорська й намагався порівняти результати з тим, що спостерігав раніше. Мене, зокрема, цікавив стан зимових угруповань орлана-білохвостаОрлан-білохвіст — найбільший хижий птах України з розмахом крил до 2,5 метра. Живе поблизу великих водойм, живиться переважно рибою та водоплавними птахами. Вид занесений до Червоної книги України — найбільшого з наших хижих птахів на континентальній частині України, з розмахом крил понад два метри.
У Донецькій області, на півночі, вздовж Сіверського Дінця, було відомо кілька його гнізд, а взимку він тримався на великих водоймах — насамперед рибних господарствах, оскільки живиться переважно рибою.
Під час патрулювання прикордонники 9 загону імені Січових Стрільців виявили птаха. Орлан-білохвіст, один з найбільших птахів-хижаків у всій Євразії, пошкодив крило і не міг злетіти. 17 квітня 2025. ДПСУ/Facebook
У 2020–2021 роках я перевірив усі найбільш доступні водойми — водосховище РЛПрегіональний ландшафтний парк «Клебан-Бик «, Самарські ставки, Червону долину, ставки біля Слов’янська, Торського. Зареєстрували лише дві особини — молоду й стару. А в середині 2000-х на самій лише Червоній долині одночасно спостерігали понад 20 птахів.
Тобто угруповання явно скоротилося. Одна з гіпотез — після 2014 року на території Національного парку «Святі гори» не залишилося жилих гнізд. Головна причина — короткочасні бойові дії 2014 року в районі Святогірська, які припали саме на гніздовий, весняно-літній сезон і просто розлякали птахів. Орлан-білохвіст дуже легко піддається такому переляку: він залишає гніздову ділянку, на якій міг гніздитися десятиліттями, і більше туди не повертається.
Наслідки пожеж у лісі після обстрілів армії РФ. Донеччина. Фото: Суспільне Донбас
Інша зміна — зниження контролю за територією. Повернувшись у Краматорськ через вісім років (до цього я з 2011 по 2020 рік працював у Дворічанському парку на Харківщині), я побачив, що лісосмуги майже всі просвічуються — цей тип біотопу теж значною мірою втрачено, що вплинуло на угруповання птахів.
Лісосмуги слугували коридорами, які з’єднували невеликі байрачні ліси й давали птахам можливість переміщатися між ними. У самих байрачних лісах я побачив безконтрольну вирубку — зникли старі великі дерева, на яких зазвичай гніздяться хижі птахи.
Окопи та бліндажі у лісі. Окопи та бліндажі у лісі. Фото: Державна екологічна інспекція
Були й прямі свідчення впливу бойових дій: знахідки птахів без явних ознак ураження мисливською зброєю — просто посеред поля. Наприклад, лунь очеретяний, знайдений у регіональному ландшафтному парку «Краматорський» — не старий, але ветеринарне обстеження не виявило пошкоджених кісток.
— А чи стало якихось птахів більше після 2014 року?
— Помітно зросла чисельність фазана. Але фазан — не місцевий вид, його завезли мисливські господарства з Кавказу й Середньої Азії, звідси й латинська назва — Phasianus colchicus, тобто «колхідський». Колхіда — це територія Кавказу. Дуже екологічно пластичний вид, який добре пристосовується до різних умов, і, схоже, тут наклалися ще й кліматичні зміни — потепління, посушливіший клімат, — що сприяло його поширенню.
У самому Краматорську я також почав помічати припутня — великого голуба. Це, утім, не варто напряму пов’язувати з війною: це загальна тенденція в Україні, наприклад на заході країни припутень уже давно звичайний і багаточисельний вид у містах із достатньою кількістю зелених насаджень. Тепер він з’явився і в Краматорську.
Ще один приклад — боривітер, невеликий сокіл. У місті він траплявся й раніше, але не в такій кількості. Це також радше загальна тенденція: боривітер по всій Україні формує міські популяції. А от протилежний процес я спостерігав щодо позаміських популяцій — раніше боривітер зустрічався переважно на крейдяних схилах, урвищах за містом, а тепер у тих самих місцях я його вже не бачив. Тобто відбувається переселення частини популяції саме в населені пункти.
— Наскільки бойові дії можуть змінювати міграційні маршрути птахів? Чи справді вони уникають територій, де тривають бої?
Пташка на гілці. Донеччина, 2021 рік. Максим Височин/Facebook
— Перед повномасштабною війною ми працювали у спільному українсько-чеському проєкті з науковцями з університету у Брно. Ми знайшли гніздо канюкаКаню́к звича́йний , полови́к (Buteo buteo) — вид хижих птахів родини яструбових. звичайного біля Комишувахи на Донеччині, встановили молодому птаху GPS-трекерGPS-трекер — це невеликий пристрій, який кріплять до птаха, щоб за допомогою супутникової навігації відстежувати його місцеперебування. і почали відстежувати його переміщення.
Восени він успішно долетів аж до півдня Африки. А навесні 2022 року повернувся до України. У березні ми зафіксували його біля Маріуполя. Саме тоді там тривали найзапекліші бої. Проте далі він не полетів. До свого місця народження поблизу Комишувахи не повернувся.
Звичайно, це лише один випадок, але він дуже показовий. Складається враження, що настільки щільна лінія фронту стала для птаха своєрідним бар’єром. Найімовірніше, його відлякували вибухи та постійна небезпека.
Тож можна припустити, що масштабні бойові дії здатні змінювати традиційні маршрути міграції.
— Останнім часом дедалі більше говорять про FPV-дрони на оптоволокні. Чому це може стати новою екологічною проблемою саме для птахів?
— Самого оптоволокна я ніколи не бачив зблизька, тож судити про матеріал не берусь — за фотографіями воно нагадує волосінь — ліску. Але в будь-якому разі це небезпека для птахів, бо вони можуть заплутуватися в ньому.
Я сам колись вивільняв птахів із рибальської снасті на березі Сіверського Дінця — костогризаПтах завбільшки з шпака. Легко визначається в природі по великій голові, масивному товстому дзьобові та своєрідному забарвленню: верх голови і спина коричневі, шия сіра, низ тіла бурувато-рожевий, на горлі добре помітна чорна пляма, а на чорних крилах і хвості — білі плями. , синицю та інших птахів, які потрапляли в такі пастки. Навіть та кількість, яку лишають рибалки, вже створювала проблему для птахів. Обсяги оптоволокна, судячи з фотографій, де воно висить над сільською забудовою наче павутиння, — незрівнянно більші.
Йдеться вже не про окремі шматки ліски, а про тисячі кілометрів оптоволокна, яке залишається після застосування FPV-дронів. Птахи можуть дуже швидко заплутуватися лапами й кігтями. Після цього вони вже не здатні злетіти й фактично приречені.
Гніздо з оптоволокна. Олег Мальченко/Facebook
— У соцмережах є фотографії гнізд, у які птахи вплели це оптоволокно. Це ознака адаптації?
— Таке цілком можливо. Багато видів давно використовують у будівництві гнізд різноманітні матеріали людського походження — нитки, мотузки, поліетилен.
Тому не дивно, що вони можуть почати використовувати й оптоволокно. Скоріш за все, це відбувається якесь таке пристосування. Це краще, ніж коли вони в ньому заплутуються.
Але сама проблема нікуди не зникає. Я навіть не уявляю, як після війни можна буде прибрати всі ці тисячі кілометрів залишеного волокна. І невідомо, скільки часу знадобиться для його природного розкладання.
Дрібних птахів більше, тож і випадків заплутування, ймовірно, більше серед них. Але небезпека, по суті, стосується всіх, хто літає, — можливо, й кажанів також.
Оцінити реальні масштаби забруднення оптоволокном у прифронтових районах наразі неможливо, хоча цифри про кількість запущених FPV-дронів на оптоволоконному керуванні, які регулярно з’являються в новинах, самі собою вражають.
— Якщо людина знайшла птаха, який заплутався в оптоволокні, — що робити?
— Просто обрізати волокно — вирізати всі ділянки, в яких заплутався птах. Особливо на крилах, а потім випустити його, переконавшись, що більше нічого не заважає.
Якщо зробити це вчасно, птахи зазвичай досить швидко відлітають самі. Але якщо птах залишався у пастці кілька днів — шансів менше: без їжі та води навіть доби вистачить, щоб він загинув — це дуже вразливі, тендітні тварини.
Птах в небі над Краматорськом. Максим Височин/Facebook
— Скільки років, на вашу думку, знадобиться Україні, щоб оцінити всі екологічні наслідки війни?
— Це буде дуже довгий процес. Наслідків війни для птахів набагато більше, ніж ми зараз можемо назвати. Просто сьогодні бракує даних.
Ми лише починаємо розуміти, наскільки масштабними можуть бути ці зміни. Після війни, впевнений, буде відкрито ще багато нових факторів, про які зараз навіть важко здогадуватися.
Достатньо згадати країни, де війни завершилися десятки років тому, але вони й досі займаються розмінуванням територій. Наприклад, Ангола.
Сьогодні Україна вважається однією з найбільш замінованих країн світу. Попереду — величезні витрати, роки розмінування і багаторічні екологічні дослідження.
Лише після цього ми зможемо по-справжньому оцінити, яких втрат зазнала Донеччина та й вся українська природа і як відновлювати її далі.
