Будінок в Біленькому пошкоджений російським дроном на оптоволокні. Суспільне Донбас
За словами чоловіка, атаку пережили вночі. Від вибухів пошкодило дах, повилітали вікна та постраждали господарські споруди.
“Вночі. З першої до третьої години. На очах усе це було. Дрони. Вікна з того боку, шифер побитий. Позатикав уже”, — каже Сергій.
Після удару найбільше дісталося автомобілю ГАЗель, який родина використовує у господарстві.
Попри пошкодження, він намагається відновити авто власними силами. На телефоні чоловік показує фотографії понівеченої машини.
“Стояла машина. Прилетів дрон, ото розірвало. Це ж дрон прилетів, сильно розбив. Уявляєте — машина. Дуже дорого”, — говорить чоловік.
Поруч із подвір’ям лежать інструменти та запчастини. Сергій каже: працює над ремонтом майже щодня.
“Кузов повністю, кабіна, скло. Відновлюємо потихеньку. Аби гроші були. Ключі ось, інструменти, болгарки, зварка. Робити треба. Виїжджати треба буде далі. Діти, онуки — їх багато бігає”, — каже Сергій.
Попри небезпеку, подружжя продовжує вести господарство та доглядати город.
Сергій та Наталія біля свого пдвір’я. Суспільне Донбас
На подвір’ї досі видно наслідки обстрілу. Зокрема, пошкодило фруктові дерева.
“Це персик. Обламало гілку. Уже все, обрізати треба. Шкода”, — каже чоловік.
На запитання, чи не опускаються руки через постійні втрати, відповідає коротко:
“Дуже. Дуже”, — говорить Сергій.
Сергій на городі. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
До евакуації з Тихонівки він тримав велике господарство.
“Там у селі п’ять корів тримав. І трактор, і косарки — все було”, — згадує чоловік.
Разом із господарями переселенцем став і пес Батон.
Пес Батон. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
Якщо доведеться виїжджати знову, залишати його не планують.
Щодня господарством займається і дружина Наталія. Тричі на день вона ходить до корови Красуні.
“Перший раз виводимо, другий раз ходимо — воду носимо з річки. І третій раз забираємо о шостій вечора додому”, — розповідає переселенка з Тихонівки Наталія.
Красуні вже 15 років. Родина виростила її з маленької телички.
Наталія з коровою Красунею. Суспільне Донбас/Юлія Підгола“Вона вже старенька. Кормильниця наша. Молока дає, коли як. Коли десять літрів, коли й більше”, — говорить Наталія.
Сіно для корови перевезли ще з Тихонівки. Заготовляти нове поки не поспішають.
“У нас там багато сіна було. Перевозили сюди і годували. А тут ще не заготовлювали. Не знаємо ще, що буде далі”, — каже жінка.
Молоко та молочні продукти подружжя продає місцевим жителям, розповідає Наталія.
Про евакуацію, каже жінка, міркують, хай би як не хотілося втратити цей, другий, дім і господарство.
“О, глянь, чого ти вже? Я ж казала про це (про евакуацію — ред.) не балакати. Уже сльози капають у корови. Все, все, заспокойся. Відчуває, сльози відразу — тільки скажи що-небудь”, — гладить Наталія корову.
Красуня плаче, коли чує про можливий від’їзд родини. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
“Шкода, звичайно. Душа кров’ю обливається. Прийдеться продавати. А куди дівати? З собою вже не забереш. Все життя тримали господарство. П’ять корів було, телички були, свині. Навіть коняка була. Рута була в нас”, — розповідає жінка.
Разом Сергій та Наталія прожили 45 років, разом вже один раз втратили дім через війну і нині разом не певні, чи доведеться залишати нинішню оселю.
“Дуже страшно. Будемо терпіти. Скільки зможемо, стільки будемо терпіти. Не хочеться нікуди. Третій раз уже місце міняти. Тяжко. Дуже тяжко”, — говорить жінка.
У Біленькому Краматорської громади живуть близько п’яти тисяч людей. За даними старостату, фронт звідси — приблизно за 15 кілометрів.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
