Зруйноване житло у Костянтинівці Донецької області,. 93 ОМБр «Холодний яр»/Fcebook
Державна програма компенсацій за зруйноване житло, як її комунікує уряд, базується на ідеї простоти та швидкості: кілька кліків в додатку “Дія” або візит до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП). Але на практиці все виявляється не завжди легко, принаймні для людей з міст, які перебувають у безпосередній близькості до лінії фронту, або міст в яких ведуться активні бойові дії. Тут комісії, які б мали робити акти обстеження житла та фіксувати ступінь його пошкодження або повну руйнацію, не можуть виїхати і обстежити будівлю через небезпеку обстрілів. Цю проблему мав би вирішити механізм дистанційного обстеження, який уряд запровадив у липні 2025 року.
Але за пів року з моменту початку дії нового механізму люди продовжують стикатися з бюрократичними труднощами, затримками та відсутністю чіткої інформації. У цій ситуації багато хто готовий витрачати власні кошти на технічні обстеження, щоб не втратити шанс на компенсацію.
З якими проблемами стикаються жителі прифронтових міст при отриманні компенсацій за зруйноване житло, як працює механізм дистанційного обстеження та чому люди готові платити власні кошти експертам за технічне обстеження — читайте у матеріалі Суспільне Донбас.
Три види обстежень зруйнованого житла
Згідно з чинним законодавством, є три види обстеження зруйнованого чи пошкодженого майна:
- комісійне — комісія виїжджає на місце та фіксує ступінь руйнувань та пошкоджень;
- технічне — висновок про ступінь руйнувань робить експерт;
- дистанційне — за результатами розгляду відео- та фотофіксації.
Наразі ці механізми діють лише для територій, які підконтрольні українській владі.
За інформацією, яку Суспільне Донбас надала представниця уповноваженого Верховної ради України з прав людини Ольга Алтуніна, на середину грудня 2025 року комісії громад Донеччини, на території яких ведуться активні бойові дії, отримали наступну кількість заяв на отримання компенсацій за зруйноване житло:
- Лиманська громада – 2 253 заяви;
- Костянтинівська громада – 3 641 заява;
- Торецька громада – 5 873 заяв;
- Мирноградська громада – 8 351 заява;
- Покровська громада – 9 808 заяв.
Будинок після російського обстрілу у місті Костянтинівка, Донецька область, 5 березня 2025 рік. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
В той самий час, за інформацією, яку надала Покровська МВА на запит Суспільне Донбас, станом на листопад 2025 року, задовольнили 216 заявок на компенсацію за зруйноване житло, 64 з них — за результатами саме дистанційного обстеження.
Начальник Покровської МВА Сергій Добряк повідомляв, що станом на середину грудня 2025 року комісія погодила сертифікати на виплати за зруйноване житло на понад 729 мільйонів гривень.
“У нас в середньому на тиждень іде сертифікатів на суму 60-80 мільйонів по Покровській громаді. І загалом ця сума сягає майже 729 мільйонів гривень”, — розказав він.
У Костянтинівській громаді, за інформацією, яку надала МВА на запит Суспільного, на цей час людям виплатили компенсації на загальну суму у понад 19,2 мільйона гривень. Чотирьом заявникам відмовили через недостовірні дані у документах.
“Розгляд заяв про отримання компенсації за знищене житло, поданих як до, так і після введення в дію механізму дистанційного обстеження, здійснюється за результатами дистанційного обстеження та надання заявниками необхідних документів. Наразі проведено дистанційне обстеження по 212 обʼєктах (приватні будинки, квартири), — відповіли в Костянтинівській МВА на інформаційний запит.
Найбільше скарг щодо компенсації за зруйноване житло надходить від жителів прифронтових громад Донеччини, розказала Суспільне Донбас представниця уповноваженого Верховної ради України з прав людини.
Ольга Алтуніна, представниця офісу уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Алтуніна/Facebook
“Такі скарги надходили і продовжують надходити регулярно. Вони мають системний характер, оскільки фізичне обстеження житла в багатьох громадах є неможливим через активні бойові дії або загрозу життю. Найбільше звернень фіксується з громад, які знаходяться поблизу лінії фронту або постійно зазнають обстрілів, зокрема з Покровської, Костянтинівської, Мирноградської та Торецької громад. Люди опиняються в ситуації, коли їхню заяву фактично “заморожують”, і вони не розуміють, скільки це триватиме та чи не призведе це до втрати права на компенсацію”, — розказала Ольга Алтуніна.
За її даними на грудень 2025 року, найбільше скарг щодо дистанційного обстеження надійшло від жителів Покровської громади — 53 звернення, від жителів Мирноградської громади — 12.
“Звернень до Державного космічного агентства вкрай мало враховуючи масштаби руйнувань”
У липні 2025 року уряд Постановою №812 затвердив механізм дистанційного обстеження зруйнованого житла в зоні бойових дій. Цей механізм мав би усунути проблеми, які виникають, коли члени комісії чи експерт не можуть виїхати та обстежити зруйноване житло через небезпеку.
Згідно з постановою, комісія для встановлення факту руйнування житла може використовувати, окрім фото, які надали люди, супутникові знімки та фото й відео, отримані за допомогою БПлА.
Для отримання таких матеріалів комісія може звернутись до Держгеокадастру, Міноборони, Державного космічного агентства та до Сил оборони, йдеться в урядовому документі.
Вид на місто Покровськ, Донеччина, 7 жовтня 2025 рік. Getty Images/Kostiantyn Liberov/Libkos
Як розказала Ольга Алтуніна, комісії звертаються до державних органів, зокрема й до Державного космічного агентства з запитами про надання супутникових знімків.
“Водночас, за наявною інформацією, кількість таких звернень є вкрай недостатньою з урахуванням масштабів руйнувань у Донецькій області та швидкої динаміки зони бойових дій”, — зазначила представниця омбудсмана.
Крім того, за її словами, комісії при формуванні запиту на Державне космічне агентство не завжди надають необхідну інформацію, що затягує отримання необхідних знімків.
“У багатьох випадках Державне космічне агентство змушене окремо запитувати уточнення, щоб точно визначити об’єкт нерухомості – наприклад, координати земельної ділянки. Так відбувається тому, що комісії часто надсилають лише поштову адресу або загальний запит щодо всього населеного пункту. У результаті підготовка супутникових знімків затягується, що не відповідає терміновим потребам громад у зоні бойових дій”, — зазначила вона.
За інформацією Ольги Алтуніної, станом на 10 грудня Державне космічне агетнство отримало 202 звернення від громад.
“На 69 уже підготовлено інформаційні продукти, а 99 перебувають на виконанні. Загалом у відповідь на запити було надано майже 16 тисяч інформаційних продуктів (фото) дистанційного зондування Землі”, — розказала вона.
“Перегони з часом” та страх “останнього шансу”
За словами представниці уповноваженого Верховної ради України з прав людини, жителі Донеччини активно звертаються до Офісу омбудсмана з питаннями, які стосуються компенсації за зруйноване житло як на окупованих територіях, так і на підконтрольних Україні.
Відсутність механізму компенсацій за житло на окупованих територіях, додала вона, створює соціальну напругу та змушує людей, житло яких знаходиться на підконтрольній території, поспіхом подавати заявки, іноді навіть не маючи всіх необхідних документів.
“Саме це створює відчуття, що держава залишає людину сам на сам із ризиком втратити все – і житло, і право на будь-яке відшкодування. У зверненнях люди прямо пишуть і говорять: “Якщо громаду окупують – я втрачу останній шанс”. Тому ситуація сприймається не як планова державна процедура, а як перегони з часом. Люди намагаються подати заяви якомога швидше, часто не розуміючи всіх вимог, не маючи повного пакету документів, без фото чи відео, інколи навіть не маючи доступу до самого будинку. Вони готові шукати будь-які можливості – “правдами і неправдами”, як самі кажуть, аби тільки встигнути”, – зазначає представниця Офісу омбудсмана.
А це, зауважила вона, породжує одразу кілька серйозних наслідків:
- по-перше, комісії на місцях отримують непомірне навантаження – тисячі заяв подаються одночасно, часто з мінімальними даними,
- по-друге, самі люди живуть у постійному страху, сьогодні вони ще мають шанс, а завтра вже ні, і держава не дає відповіді, що буде з їхніми правами у разі зміни статусу території.
“Водночас важливо наголосити, що якщо заява була подана до моменту окупації населеного пункту, вона не анулюється і підлягає розгляду, навіть у разі подальшої окупації території".
Однак через недостатню комунікацію з боку держави люди часто цього не знають.
- по-третє, відсутність робочого механізму компенсації за житло на окупованих територіях фактично змушує людей діяти в умовах правової невизначеності, що підриває довіру до всієї системи.
“Тому такі звернення – це не просто питання "як подати заяву". Це, перш за все, крик про те, що люди не бачать для себе майбутнього правового захисту. І поки держава не дасть чітку відповідь, як буде забезпечене право на компенсацію за зруйноване житло на ТОТ, цей страх "останнього шансу" лише посилюватиметься, а разом з ним недовіра до механізмів відновлення”, – зауважила Ольга Алтуніна.
“Ми дуже хочемо встигнути, поки Костянтинівка не окупована”
Коли в громадах, де ведуться активні бойові дії, комісійне обстеження через небезпеку не працює, а механізм дистанційного – дуже повільний. Тож люди наймають приватних експертів, які роблять технічне обстеження.
За інформацією начальника Покровської МВА Сергія Добряка комісія отримала 220 технічних звітів експертів, 209 з них комісія вже перевірила.
“По 56 звітах експертів комісія вже надала сертифікати. Комісія по жодному звіту — не відмовила, ми чекаємо, поки експерти виправлять ті недоліки, на які вказала комісія”, — розказав Добряк.
Костянтинівська МВА на своїй сторінці у Facebook у листопаді та грудні 2025 року повідомляла про 63 багатоквартирні та приватні будинки, які були визнані знищеними за результатами дистанційного обстеження.
Костянтинівка, Донецької області. Грудень 2025 року. МВС України/Facebook
Серед цих будинків є й багатоквартирні, де співвласники замовляли власним коштом технічне обстеження.
Жителька Костянтинівки Олена, яка має квартиру у багатоквартирному будинку, разом з сусідами замовили технічний звіт у приватного експерта. На збір всіх необхідних документів у них пішло понад три місяці. У листопаді комісія розглянула їх документи та внесла будинок до Реєстру пошкодженого та зруйнованого житла.
Як розказала Суспільне Донбас жінка, мешканці будинку зібрали збори всіх жильців та співвласників онлайн. Комунікували у групі створеній в одному з месенджерів, проводили збори онлайн. На цих зборах обрали уповноважену людину від всіх співвласників будинку, надали право підпису та уповноважили укласти договір з експертом.
“Ми взяли, зібрали, звісно, зусиллям. Багато людей за кордоном. Треба було пояснити, що це, для чого — якщо комісія повинна безкоштовно робити. Цей звіт коштує від 30 до 40 тисяч гривень, дивлячись від об'єкта і всього. І треба збирати було все і це пояснювати”, — згадує жінка.
Як зазначила Олена, експерт, який буде робити технічний звіт, повинен мати відповідну сертифікацію та ліцензію на виконання таких робіт. Також експерту перед підписанням договору потрібно надіслати фото та відео будинку, щоб він визначив, чи зможе зробити технічний звіт.
“Ми знайшли експерта, який робить експертну оцінку. Але треба технічний паспорт на будинок. А технічний паспорт на будинок де? В БТІБюро технічної інвентаризації — підприємства, як правило комунальної власності, які до 28 грудня 2012 року монопольно здійснювали технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна та до 1 січня 2013 року — державну реєстрацію прав власності на них., там не беруть трубку. І спочатку казали, що архіви всі закриті. Тобто навіть люди, які хотіли б оформити цю допомогу самостійно без комісії, вони це не могли зробити, тому що немає технічних паспортів на будинок, де написано, скільки житлової, нежитлової площі. Але ми знайшли технічний паспорт на будинок”, — розповіла Олена.
Український військовослужбовець стоїть біля житлового будинку, пошкодженого внаслідок російського обстрілу, у прифронтовому місті Костянтинівка, Донецька область, 15 листопада 2025 року. REUTERS/Олег Петрасюк/24 ОМБр ім. короля Данила
Після отримання звіту від експерта уповноважена людина від багатоквартирного будинку має подати пакет документів до комісії:
- протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку;
- технічний звіт експерта;
- технічний паспорт будинку;
- витяг з поліції (фіксація заяви про обстріл);
- документи уповноваженої особи (довідка про несудимість).
Якщо комісія прийняла технічний звіт, вона має внести будинок у Реєстр пошкодженого та зруйнованого майна. Вже після цього кожен співвласник може подавати заяву через "Дію" на компенсацію.
“Я думала це дійсно просто подати в "Дію". Фото зробити, документи, щоб були в реєстрі. І потім приходять кошти. Ні, непросто. А потім, коли я виставила це в "Тіктоці", мені тисячі людей писали, що всі обурені. Чому немає допомоги дійсно людям, які втратили — ВПО, пенсіонери, інваліди, з малими дітьми? Люди просто бомжами залишилися і немає взагалі ніякої допомоги від держави. І тому ми дуже хочемо встигнути, поки Костянтинівка не окупована”, — поділилася жінка.
Інші співвласники багатоквартирного будинку у Костянтинівці також наймали експерта для технічного обстеження їх будинку. Але власних фотографій у них не було, тому за словами мешканки цього будинку Світлани, вони шукали людину, яка б сфотографувала руйнування. Ці фото їм обійшлись у 2000 гривень.
“Наймали фотографа спільно за 2000 гривень. Це для експерта. Але я по пабліках знайшла ще одного, і сама також замовила за 1000 гривень. Бо на початках здавалось, що ми не зможемо зібрати на збори всіх”, — розказує Світлана.
На думку Ольги Алтуніної, практика технічного обстеження, за яке власники зруйнованого житла сплачують власні кошти, є несправедливою.
“Ця практика є вимушеною реакцією людей на прогалини в роботі державних механізмів, але вона є глибоко несправедливою. Коли співвласники багатоквартирних будинків змушені за власні кошти – у розмірі 30-40 тисяч гривень, щоб встигнути подати заявку на компенсацію. Це означає, що люди фактично виконують функції держави та комісій. Такий підхід створює серйозну соціальну нерівність: хтось може зібрати кошти, а хтось – ні, і в результаті право на компенсацію залежить не від факту руйнування, а від фінансових можливостей”, — наголосила представниця омбудсмана.
Та додала, що у випадках коли дистанційне обстеження неможливо провести або затягується через обʼєктивні причини, у комісій має бути право та ресурс замовляти технічні звіти за бюджетний кошт.
“У зв’язку з цим уповноважений звернувся до Міністерства розвитку громад та територій України з пропозиціями щодо зміни підходів до обстеження багатоквартирних будинків. Зокрема, йдеться про можливість використовувати результати обстеження для інших квартир у тому самому будинку, а також про необхідність перегляду критеріїв визнання житла знищеним, у тому числі зниження порогу руйнації”, — розказала Ольга Алтуніна.
“Вирішили подати без фото”
66-річна Наталя разом з чоловіком виїхали з Костянтинівки у березні 2025 року. Їх будинок був на Сантуринівці — частина міста зі сторони Часового Яру.
Жінка розказала Суспільне Донбас: будинок був зруйнований у вересні будинок був 2025-го російським обстрілом. Про це вони дізнались від сусідів, які ще там залишались. Збирати документи на компенсацію вони почали одразу:
- заявили в поліцію про обстріл та руйнування будинку;
- взяли довідку про несудимість в МВС (за законом на компенсацію не можуть подаватись люди, які засуджені за державну зраду та колабораціонізм, а також їх спадкоємці);
- внесли будинок у реєстр нерухомості.
"Всі ці документи збирали дуже складно, бо у мого чоловіка, на якого оформлений будинок, паспорт старого зразка і немає “Дії”. Але врешті все вдалось зібрати — діти допомогли. Але знайти людину, яка б могла б зробити фотографії руйнувань, не змогли", — поділилася Наталя.
За словами жінки, все ж таки з чоловіком вирішили подати заявку без фотографій, сподіваючись на дистанційне обстеження, яке замовить комісія.
"Нам прийшло повідомлення, що розгляд нашої заявки призупинений, бо неможливо провести обстеження через бойові дії", — розказала Наталя.
Евакуація з міста Костянтинівка Донецької області 16 вересня 2025 року. REUTERS/Yevhen Titov
Як зазначила Ольга Алтуніна, відсутність фото та відео зруйнованого житла — ще одна проблема, з якою стикаються жителі Донеччини.
“Дуже багато людей виїжджали з-під обстрілів у буквальному сенсі без нічого, не маючи можливості зафіксувати руйнування свого житла. Часто будинки були знищені вже після евакуації власників, або ж доступ до населеного пункту зараз повністю відсутній. У таких умовах вимога надати фото чи відео виглядає несправедливою і відірваною від реальності. Саме тому держава має брати на себе активну роль у зборі доказів: використовувати супутникові знімки, дистанційне обстеження, інформацію від військових та інших державних органів. Людина, яка втратила житло через війну, не повинна доводити очевидне ціною власної безпеки або через неможливі для неї вимоги”, — наголосила представниця уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ольга Алтуніна
Якщо житло знищене, і це не було зафіксоване ДСНС, поліцією чи місцевою владою, вона радить зробити наступне:
- писати заяву до поліції, яка зобов'язана її прийняти та внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
- або звернутися до офісу уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, де звернення опрацюють та направлять до Служби безпеки України, Офісу генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ.
“Рекомендую звертатись до Офісу Омбудсмана, ми зробимо усе можливе для сприяння в отриманні об’єктивного розгляду заяв громадян”, — додала Ольга Алтуніна.
Звертатися до Офісу омбудсмана можна:
- за "гарячою лінією": 0800-50-17-20;
- за номером телефону: 044-253-75-89;
- за адресою: Київ, вулиця Петра Нестерова 4.
