Олена, евакуйована з Добропілля. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
Жили у приватному будинку. Попри обстріли, вони залишалися вдома.
“Оце котел, як топиш, воно нагору піднімається само, тому були нагорі. І люди — у підвалах, кажу, а ми сидимо на другому поверсі, виглядаємо, як воно мимо пролітає. І оце летить, свистить усе страшне, а ми сидимо… ”, — розповідає жінка.
Михайло, чоловік Олени. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
Родина жила на гуманітарну допомогу, яку чоловік отримував до серпня. Її вистачало не лише їм — ще й на 17 котів та понад сотню голубів. Найбільше, говорить жінка, бракувало свіжого хліба.
“Консервація, каші — це добре. А дуже хочеться хліба. Якщо хтось колись згадає, що ми там є, і занесе буханець хліба — на сухарики посушим. А якщо принесли багато, поки один з’їли — той зацвів, то їли цвілий хліб”, — згадує Олена.
Олена з Михайлом. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
За словами жінки, вперше їхній будинок пошкодило обстрілом, коли російській війська атакували безпілотниками пологовий, що неподалік від них.
"Як завжди, зразу луплять по лікарнях. А ще дужче їх нервують наші пологові. Як символізм якийсь в цьому: от хочеться їм от генетику нашу знищити… Вражаючі елементи оці з "Шахеда" побили пологовий і летіли навколо. І пробили нам дах наскрізь. Я назбирала там ціле відро оцих осколків. Це тільки у наш двір”, — говорить жінка.
Під час одного з обстрілів, жінка каже, і сама зазнала поранення.
“Усе ж летить, все падає, залізка вдарила мені дуже в голову. І вухо так трохи перестало чути, і око трохи як мутне, і голова як прибита”.
Олена та Михайло, евакуйоване подружжя. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
Виїхати родині з Добропілля допоміг екіпаж поліції “Білі янголи”.
“В нас нема у місті жодного будинку, жодного дерева, взагалі немає асфальту — нічого, що б вціліло. Все побите, все пошкоджене. Там просто пекло. І нам тільки що зателефонували, що прилетіло або в наш будинок, або у сусідній. Так що нас Бог уберіг”, — говорить Олена.
За словами начальника сектору евакуаційних заходів “Білі янголи” Юрія Назарка, заїзди у місто контролюють російські дрони, проте евакуація наразі можлива.
“Вмовляємо, вивозимо. Буває 5–6 людей. Буває, одна особа на евакуацію згодна навіть по оповіщенню. Мало хто хоче виїжджати, мало хто хоче залишати свої будинки. Обстановка в місті напружена, на жаль. Безпекова складова не дозволяє заїхати туди вже більш безпечно", — розповів Назарко.
Будинки розтрощені російськими обстрілами у місті Добропілля, Донецька область, 3 січня 2026 рік. Суспільне Донбас
За даними поліції, у Добропіллі на 1 квітня залишалися 867 людей, у громаді — 1120.
Олена з Михайлом шукатимуть прихистку, бо, за словами жінки, родичів, які б прийняли, не мають. Усе життя, каже жінка, тепер — у трьох сумках. Жінка показує: взяли одяг, ікону та пам'ятну кулінарну книгу.
“Ми вже 33 роки разом живемо. А книга — як тільки заміж вийшла. Це все життя моє. Все, як годиться: рецепти кабачків, перцю для фарширування”, — каже Олена та додає: вірить у краще.
"Символізм такий був після обстрілу. Розвалений пологовий, церква, і там пустир після прильоту КАБу. Повигорало усе…. А потім пішов дощ, і після дощу все зазеленіло, а це був листопад! І виросли мальви та почали цвісти. Так що життя у нашій Україні відродиться".
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
