Денис Прокопенко. «Азов»
Командир 1-го корпусу Нацгвардії "Азов" Денис Прокопенко заявив, що за три етапи обміну полоненими між Україною та РФ додому не повернувся жоден військовий 12-ї бригади спецпризначення підрозділу. За його словами, це "схоже на знущання".
Про це він написав у Facebook.
У самому корпусі зауважили, що їхні військовослужбовці повернулися — це бійці 14-ї бригади "Червона Калина" і 15-ї бригади "Кара-Даг". Але в обміні не було жодного військового саме з 12-ї бригади "Азову". Понад 800 бійців вже четвертий рік перебувають у російській неволі.
"Це схоже на знущання. З тих, хто четвертий рік перебувають під нелюдським тиском у російському полоні, у найгірших умовах. З їхніх рідних, близьких і побратимів. З тих, кому давали гарантії та хто мають абсолютне право бути в пріоритеті на обміни, тому що вони вийшли в полон не за власним бажанням, а за наказом вищого командування", — підкреслив Прокопенко.
Командир 1-го корпусу НГУ "Азов" не вірить, що єдина причина відсутності "азовців" у більшості обмінів — це небажання російської влади віддавати їх. Він вважає командир, якби це було так, то ні він, ні інші бійці "Азову" не повернулися б, тож причина, на його думку, полягає в іншому.
"Якщо напрацьований механізм перестає працювати, щораз очікувати іншого результату — безумство. Необхідно змінювати тактику", — каже військовий.
Так, Прокопенко пропонує міняти воїнів бригади на когось, "хто важить для них (росіян — ред.) більше, ніж омський контрактник". Зокрема, він згадав про "російську агентуру", якою "забита" Україна, та тих "священнослужителів з УПЦ МП, які відкрито працюють на спецслужби РФ".
Водночас командир вважає, що можна спробувати пропрацювати питання участі України в процесах обмінів між західними союзниками та росіянами, адже, за його словами, "є варіанти".
"Нам необхідно лише адаптуватись та почати шукати нові шляхи й конфігурації. Тому що жодного "азовця" серед тисячі обміняних — це ганьба для всієї нашої держави. Я не вірю, що влада зацікавлена в поверненні "азовців", якщо обмінами четвертий рік неефективно займаються одні й ті самі люди", — резюмував він.
Заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов у коментарі Суспільному пояснив, що у межах цього триетапного великого обміну "1000 на 1000", процес відбувався у форматі "взаємних списків", і саме РФ визначила, кого готова віддати Україні.
Він наголосив, що Маріупольський гарнізон залишається пріоритетом, і українська влада продовжує боротьбу за кожного полоненого, не чекаючи завершення бойових дій.
Обмін між Україною та РФ у форматі "1000 на 1000"
23 травня, Україна та Росія провели перший етап обміну в межах формату "1000 на 1000", про який домовилися на переговорах у Стамбулі 16 травня. Тоді додому повернулись 697 людей, серед яких є військовополонені та цивільні заручники.
24 травня відбувся другий етап, у межах якого в Україну повернулися 307 військовослужбовців ЗСУ, прикордонників та нацгвардійців.
25 травня в Україну повернулись 303 оборонці Військово-морських сил, Повітряних сил, Десантно-штурмових військ, Сил територіальної оборони, а також Національної гвардії України, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту. Серед них — 70 захисників Маріуполя.
У російському Міноборони прозвітували, що за три етапи цього обміну українська сторона віддала Росії 880 військовослужбовців, а також 120 "цивільних", які були засуджені в Україні за держзраду та колабораціонізм, та виявили бажання виїхати на територію РФ.
