Донька захисника Маріуполя у тата на руках. Фото з Facebook Олени
Два роки маріуполька Олена чекає на чоловіка з полону та шукає його по російських тюрмах. Її коханий — військовослужбовець з Маріуполя Донецької області. У полоні він перебуває майже 24 місяці. Востаннє жінка говорила з ним в середині квітня 2022 року, відтоді не отримувала жодної звістки. Знає від його побратимів: живий, але зазнав жорстоких тортур.
Якщо Олену спитати про життя до повномасштабного вторгнення, жінка відповідає: разом із чоловіком будували плани на майбутнє і туди точно не входила повномасштабна війна.
"Квартира — в окупації, автівку ми навіть не планували вивозити, лишили її в місті на той випадок, якщо доведеться чоловікові виїжджати. Однак, ще в березні 2022 року її побило осколками, та й ту хтось розібрав "до нитки". Але найбільший біль — полон. Чоловіка я вже не бачила два роки", — ділиться маріуполька.
"Не привітав доньку з днем народження"
24 лютого 2022 року родина Олени прокинулася від телефонного дзвінка. О 3:00 чоловікові зателефонували з військової частини (він був добровольцем, служив з 2020 року) — взяв "тривожну" сумку і вирушив.
"Він заспокоював, казав, що все буде добре. Це додавало сил і впевненості. Мої сумки також були зібрані — документи та для дитини якісь мінімальні речі й харчі. Того дня з його батьками та донькою я виїхала до Запоріжжя", — згадує події тієї ночі маріуполька.
Дружина Олена та донька Діана. Фото: надала Олена
Про те, що відбувалося у місті Олена дізнавалася з новин. Розповідає: чоловік часто їм телефонував, але багато не розповідав. До 3 березня він був на зв'язку.
"Я розуміла, що він вже не так оптимістично був налаштований. Постійно казав: "Що б не сталося, ти бережи Діану, будьте разом з батьками, сюди не повертайтеся. Думаю, що вони вже тоді розуміли, що все набагато важче, ніж здавалося".
До кінця березня чоловік знаходив можливість зв'язатися з рідними, підбадьорював їх. Однак, коли він не зателефонував 1 квітня нерви почали здавати, розповідає Олена.
Маріуполь, Донецька область, 2024 рік. Фото: Маріупольська міська рада/Telegram
"У нашої донечки Діани 1 квітня день народження. Коли чоловік не зателефонував, я почала хвилюватися. Довгоочікуваний дзвінок пролунав за три дні — 4 квітня. По відеозв'язку ми вже бачили, як сильно він схуднув, тоді мені здалося, що чоловік став меншим вдвічі. Він був засмучений через те, що не зміг вчасно привітати малу. Ми поговорили, він нічого не казав про ситуацію в місті, а я й не питала — все бачила в новинах. Я бачила його настрій, він був дуже-дуже сумним, я не могла стримати сліз, а він привітав малу з днем народження і перепрошував, що не зміг зателефонувати вчасно", — ділиться дружина військового.
В останнє вони говорили телефоном в середині квітня 2022 року. Тоді він був на металургійному комбінаті ім. Ілліча, який оточили окупанти.
"Вони були там в повному оточені — це означало — полон. Їм тоді дозволили подзвонити. На задньому фоні я чула та бачила, як його побратими також телефонують своїм сім'ям, дружинам, матерям. Потім він сказав: "Все за нами прийшли".
