Музей старовинних речей у Маріуполі, В’ячеслав Должекно. Донецька область, 2020 рік.
Презентація книги "Славік. Музей в підвалі" — щоденника маріупольця про війну — відбудеться 6 квітня у Національному музеї історії України. У Краматорську відкриють виставки двох художниць і проведуть творчу майстерку. Донецька обласна бібліотека для дітей, релокована з Маріуполя, запустила платформу "Донеччина на мапі часу" — цифровий архів краєзнавчих матеріалів 46 громад Донецької області. Проєкт "Локальні голоси Луганщини" збирає історії, речі та старожитності, які планують представити на виставці. Більше про це Суспільне Донбас розповідає у культурній добірці.
"Донеччина на мапі часу": цифровий архів спадщини Донеччини
Донецька обласна бібліотека для дітей, яка двічі змінювала місце роботи через війну, зосередилась на збереженні культурної спадщини регіону у цифровому форматі та запустила проєкт "Донеччина на мапі часу". Про це Суспільне Донбас розповіли організатори проєкту.
"Ми втрачаємо наші заклади, ми втрачаємо території, ми втрачаємо архіви, нашу пам'ять. Краєзнавчий контент — унікальний, його ніде більше немає. Якщо ми його втрачаємо — відновити буде майже неможливо", — розповіла директорка Донецької обласної бібліотеки для дітей Юлія Василенко.
За її словами, заклад нині базується у Білій Церкві та працює дистанційно. Колектив скоротився з 49 до шістьох фахівців. Попри це, установа координує роботу проєкту — проводить навчання, семінари, збирає і обробляє краєзнавчі матеріали.
Білокузьминівка, Донецька область, 28 травня 2025 рік. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
Як розповіла Марина Кирилова представниця обласної бібліотеки для дітей , платформа розроблена на базі Google Sites і наповнюється з 2025 року. До проєкту долучилися представники 46 громад Донецької області. Кожна має власну сторінку з історичними матеріалами, відомостями про видатних людей, зразками нематеріальної культурної спадщини та документальними свідченнями про руйнування.
"Серед показових прикладів — робота Мангушської громади, де мешкали надазовські греки активно фіксують свої традиції та звичаї. До реєстру нематеріальної культурної спадщини вони вже внесли традиційний рецепт випікання хліба", — зазначила кіріллова.
Поділитися матеріалами, спогадами чи ідеями можна за електронною адресою: [email protected].
"Локальні голоси Луганщини": стартував проєкт зі збору історій
Громадська організація "Центр спільного розвитку Дієва громада" запустила проєкт "Локальні голоси Луганщини в загальнонаціональному діалозі", у межах якого збирають усні історії, артефакти та культурні свідчення жителів регіону. Ініціативу реалізують у партнерстві з низкою інституцій за підтримки програми "Партнерство за сильну Україну"
Як розповіла керівниця організації Оксана Очкурова, проєкт має на меті задокументувати історії з Луганщини, які сьогодні ризикують зникнути в загальнонаціональному контексті.
Оксана Очкурова, громадська організація «Центр спільного розвитку «Дієва громада». Оксана Очкурова/Facebook"Росії зараз все простіше казати, що Луганщина була завжди російською територією. Ми збираємо історії людей, які кажуть: ні, це територія України — і залишиться нею", — підкреслила Очкурова.
За її словами, проєкт складається з трьох етапів. Перший — дослідницький: команда збирає усні свідчення, оцифровує матеріали та формує цифровий архів. Надалі його планують розмістити на базі сайту Луганського обласного краєзнавчого музею, куди також передадуть зібрані артефакти.
Йдеться не лише про історії, каже Оксана, а й про особисті речі, які люди змогли вивезти з окупації. Серед них — старовинні вишиванки зі слобожанськими орнаментами, побутові предмети або навіть символічні речі на кшталт монет, якщо з ними пов’язана особиста історія.
"Навіть 10 гривень — якщо з ними пов'язана особиста історія, це вже матеріал. Важливо не що це, а що за цим стоїть", — підкреслила керівниця ГО "Центр спільного розвитку Дієва громада".
Окремий напрям — збереження мовної спадщини, зауважила Ачкурова. Організатори заохочують ділитися записами живого луганського діалекту, який є важливою частиною культурної ідентичності регіону.
Старобільськ, громада. Луганська область. Старобільська районна державна адміністрація/Facebook
Другий етап — культурно-освітній. У різних містах України, зокрема в Києві, Рівному, Черкасах і Сваляві, вже відбуваються зустрічі з переселенцями.
За словами Оксани Очкурової, влітку у Києві відбудеться фінальна подія: виставка зібраних артефактів і публічна дискусія за участю відомих луганців — військових, науковців, громадських діячів.
"Крим — на слуху, є Кримська платформа, про нього говорять. Луганщина якось стирається. Вона першою окупована, майже вся. І нам не хочеться, щоб вона залишалась поза увагою", — підкреслила Очкурова.
Долучитися до проєкту можуть усі охочі жителі Луганщини — як публічно, так і анонімно. Поділитися історією можна у зручному форматі: письмово, телефоном, голосовим повідомленням, через онлайн-зустріч або особисто. Формат — на вибір: письмово, голосовим повідомленням, телефоном, через Zoom або особисто в Києві. Попередньо необхідно заповнити анкету.
"Камінчики на щастя" та виставки місцевих художниць у Краматорську
У неділю, 5 квітня, у просторі "БезМеж" у Краматорську Донецької області відбудеться відкриття одразу двох виставок місцевих мисткинь. Про це у Telegram повідомили організатори.
Відвідувачам представлять роботи Вікторії Гончаренко під назвою "Не моя моя війна" та Анни Горлової — "Все одно світло є".
Розпис камінців у Краматорську. Громадський простір «Без меж»/Telegram
У просторі також працюватиме творча майстерня.
"Разом із художницями ми будемо розмалювати камінчики на щастя. А потім плануємо прогулянку по місту, щоб залишити ці камінчики у різних місцях Краматорська", — йдеться у дописі.
Галерея буде відкрита з 12:00, а міська прогулянка розпочнеться о 14:00.
У Києві презентують книгу про маріупольця, який створив музей у підвалі
6 квітня у Національному музеї історії України відбудеться презентація книги "Славік. Музей в підвалі". Про це повідомив краєзнавчий музей на сторінці в Instagram.
Видання розповідає історію маріупольця В’ячеслава Долженка.
"Книга — це його щоденник. Жива історія про втрату, пам’ять і людину, яка навіть після знищення всього не втратила зв’язку зі своїм містом", — йдеться у дописі.
«Славік. Музей в підвалі»: книгу створену за щоденниками маріупольця презентують в Києві. Маріупольська міська рада/Telegram
Там також зазначають, що В’ячеслав Долженко понад 30 років створював унікальний музей у підвалі власного будинку в Маріуполі Донецької області.
У ньому В'ячеслав зберігав десятки артефактів — від старих прасок та німецьких касок до кам’яної баби. Було навіть німецьке фортепіано, якому понад півтори сотні років. Колекцію чоловік збирав понад 17 років.
У березні 2022 року під час облоги Маріуполя армією РФ будівлю зруйнували обстрілами, а колекція згоріла. Сам чоловік разом із 92-річною матір’ю та собакою вижили і провели майже сім місяців в окупованому місті.
В’ячеслав Долженко з мамою. Маріупольська міська рада/Telegram
Під час презентації, анонсують організатори, особисту історію маріупольця поєднають із ширшою дискусією про досвід війни: про людей, які залишаються на тимчасово окупованих територіях, про пам’ять та культуру.
6 квітня о 15:00. Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, Київ.
