Максим під час роботи барменом. Фото з особистого архіву військового
Каже: Часів Яр як місто фактично знищений.
"Немає міста вже. Та частина, де багатоповерхівки, ще стоїть, якісь там загальний вигляд, колись були будинки там. А там, де були приватні будинки, – там вже все зрівняно просто під нуль", — каже військовий.
Зруйнований будинок у Часовому Ярі, березень 2025 року. 24-та ОМБр імені короля Данила
За словами військового, російські підрозділи періодично намагаються зайти в місто технікою, висадити піхоту, однак такі спроби завершуються невдало — українські сили знищують як техніку, так і десант.
Під час розвідки, розповідає "Каспер", їм доводилося спостерігати й неочікувані речі.
“Піднімаємо камеру — білий день, заїжджає дві броньовані техніки… виходять спокійно. А потім виявилося, що це було щось до чотирьох жінок-військовослужбовиць Росії. Ми здивувалися дуже сильно. Були і хлопці — афроросіяни. Люди чомусь йдуть і ведуться на пропаганду Росії”, — каже він.
Водночас підкреслює: недооцінювати противника не можна.
“Ворог ніколи не може бути дурним, бо він є ворог. Завжди треба підлаштовуватися під нього”, — каже військовий.
За його спостереженнями, основна тактика російських військ у Часовому Яру — просування малими групами.
"Вони рухаються по двоє, на відстані один від одного, використовуючи укриття і перебіжки. Орієнтуються на місцевість і звук, а зі зміною сезону умови для боїв ускладнюються", — розповідає "Каспер".
Взимку, каже військовий, виявити людину було простіше — через контраст зі снігом і тепловізори. Зараз, коли з’являється “зеленка”Військовий жаргон, зелень на деревах та кущах, ховатися стає легше.
Найважчим, згадує "Каспер," була одна з бойових змін, коли позицію довелося тримати удвох кілька діб без повноцінного відпочинку.
“Ми були з ще одним побратимом — двоє на позиції, і працювали нон-стопом… Це було в районі чотирьох чи п’яти днів. Ти не висипаєшся. Це було дуже важко”, — каже він.
Максим «Каспер», аеророзвідник. Суспільне Донбас/Юлія Підгола
Паралельно постійно доводилося контролювати повітря — каже військовий — над позиціями регулярно літали ворожі дрони.
Перед кожним запуском свого безпілотника, розповідає "Каспер", доводиться прислухатися — чи немає поблизу чужих.
Якщо позицію виявлять — її можуть знищити дуже швидко.
Від Часового Яру до дому у Львові — близько 1400 кілометрів, каже Максим: "Це до 20 годин дороги автомобілем".
Вдома на нього чекають дружина, шестирічна донька і мама.
«Каспер» з донькою. Фото з особистого архіву військового
"На даний момент робота моя основна – це армія. А так там мрій багато. Подорожувати з дитиною ще по світу. Будинок збудувати, точніше добудувати, їхати жити за місто", — ділиться військовий.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
