Люди йдуть площею, прикрашеною до різдвяних та новорічних свят у тимчасово окупованому Донецьку 31 грудня 2024 року. AP/Alexei Alexandrov
На окупованих територіях Новий рік давно розділився на офіційний і справжній. Офіційний — це 31 грудня о 00:00 за московським часом: концерти, виступи, салюти й урочисті звернення диктують ритм свят. Це "дозволений" Новий рік. Але для багатьох свято починається рівно за годину. "Переходить Україна — переходить серце", — каже один з наших співрозмовників. Суспільне Донбас поговорило з людьми з окупованих територій Донеччини про те, як вони планують зустрічати Новий рік.
Коли годинник б’є українську північ, хтось відкриває пляшку Артемівського, яку беріг цілий рік. Хтось телефонує родині — і чекає саме на цей дзвінок. А дехто в тиші проговорює заповітне: "Хочу, щоб ми всі знову були вдома". Саме в цей час, розповідають, у багатьох містах новорічна ніч стає гучніше: вікна відчиняються, на подвір’ях з’являються люди, чути хлопки салютів, голоси. Які страви готують, як тримаються за старі звички, як святкуватимуть новий, 2026-й, рік — читайте розповіді з міст, що зустрічають дванадцятий Новий рік в окупації.
Харцизьк: жовтий та блакитний дощик і бажання за українським часом
Валерій (ім’я змінено з міркувань безпеки) з Харцизька попри важкий рік і відсутність святкового настрою, зізнається, буде святкувати.
Валерій з тимчасово окупованого Харцизька буде зустрічати Новий рік за українським часом. Суспільне Донбас
"Настрій був не дуже, але Новий рік, це все ж таки про надію на зміни. Тому вирішили з мамою, що будемо святкувати попри все. Взяли кілька гілочок соснових, поставив у мами в кімнаті, щоб відчувалося свято. Навіть іграшки дістали і купив жовтий та блакитний дощик. Він буде символом того, що Україна тут, з нами.
Знаєте, я ж люблю дивитися всякі тревел-шоу, і знайшов підбірку про святкування Нового року в різних країнах. Виявляється італійці викидають все старе з вікон. Хочеться вірити, що з вікна викинуться російські очільники (сміється), щоб не брати нічого старого і поганого в новий рік.
Ціни зараз такі, що не сильно розженешся зі святковим столом. Але шо нам треба? Зроблю тазік олівʼє, але за своїм рецептом. Я туди запечену картопельку і свинину даю, а ще болгарський перець. І раз на рік роблю сам майонез. Ото олівʼєшка буде, мандаринів пару кілограм і тортик в "Лучіано" візьмемо. Коли в Донецьк їздив, то взяв дві маленьки пляшечки шампанського з Грузії. Загадаємо бажання.
У нас традиція, та і не тільки у нас, – зустрічати з Україною. Бо за російським часом тут два салютіка, а от о першій, коли новий рік приходить в Україну, — тут починається салютування і радісні крики за вікном. Відкрию нам з мамою шампанське, і загадаю знову – повернення України до нас додому. Хотілося б, щоб мама дочекалася. Вона вже зовсім слабенька. Майже лежача, але теж попри все чекає перемоги України. Тому хочеться побажати всім нам: нарешті бути разом без зайвих російських окупантів", — розповідає Валерій.
Донецьк: шампанське з України як символ справжнього свята
Людмила (ім’я змінено в цілях безпеки) з Донецька розповідає, що для того, щоб добре відсвяткувати Новий Рік відкладати почали вже у жовтні, так само і робити запаси деяких продуктів, щоб не витрачати зайвого.
Людмила з Донецька буде зустрічати 2026 рік з українським шампанським. Суспільне Донбас
"Ціни ж у нас і так не маленькі, а перед святами злітають вдвічі а то і втричі. Тому ми ще в в кінці жовтня купили алкоголь. Якщо пляшка нормального шампанського коштує в районі 700 рублів, то перед святами може бути і тисяча. Так само яйця і мʼясо дорожчають. Завчасно купила горошок, кукурудзу, оливочки та грибочки, консервовані огірки мені свекруха робить дуже смачні.
Цього року у нас на столі буде "запрєщьонка", так би мовити глибочайший і нелегальний імпорт — пляшка Артемівського! Родичі їздили восени на вільну землю, то якимось чином домовилися з перевізником провезти кілька пляшок шампанського українського. Тож можна сказати, що до нас повернуться старі новорічні традиції — відкриємо Артемівське і загадаємо бажання.
Ми щороку пишемо бажання на папірці за пару хвилин до нового року. І коли годинник починає бити 12 разів, а у нас старий такий, з боєм, — вся родина починає рахувати, а папірці з бажаннями підпалюємо і кидаємо той попіл в келих. Треба встигнути до 12 удару випити, щоб здійснилося бажання.
Я знов загадаю мир. Бо це найбільше, чого мені хочеться зараз. Та всім, мабуть, цього хочеться.
А так якоїсь програми святкування у нас нема. Зготую олівʼє, крабовий, тарталеток зроблю з паштетом і грибочками, сирок з оливками на шпажках. Наполеон спечемо. Сподіваюсь 31 грудня дадуть воду за графіком… І посуд помити, і себе б якось привести до ладу не завадило. Але ми підготувалися – натаскали води, щоб не було сюрпризів", — розповідає жінка.
Сніжне. День бабака з "блакитними вогниками", а не свято
Олена (імʼя змінено в цілях безпеки) зі Сніжного ділиться, що кожен Новий рік стає все більше схожий на попередній, тому і святкувати немає особливого бажання.
"Чесно? Настрою святкового немає. З кожним роком стає тільки гірше. Наче день бабака: по телевізору «Іронія долі», «Іван Васильович міняє професію», «Морозко» і ще пару нових російських фільмів з примітивним сюжетом. Оті нудотні "блакитні вогники" і ті самі пики в серпантині. Якщо колись то були символом свята — зараз символ застою і безнадії. У мене взагалі цього року бажання — лягти спати і не бачити того всього", — ділиться Олена.
Олена зі Сніжного без новорічного настрою. Суспільне Донбас
Донецьк. Свято — для онуків
Анатолій (ім’я змінено в цілях безпеки) з Донецька каже, що Новий рік святкувати планує — заради родини та, головне, онуків.
"Ялинку за 3000 рублів взяв, бо онуки люблять коли велика ялинка в кімнаті. Подарунків купив. Старшому великий самоскид, а молодшій — ведмедика рожевого, такого з сердечком в лапках, коли на нього натискаєш, то він каже «я тебе люблю». Дружині набір красивого посуду замовив, а сину з невісткою ми з онуками зробили картину. Долоньки наші у фарбу і то все на папір, щось помалювали, наліпили каменів кольорових і засушених квітів.
А після курантів підемо у двір пускати салют і палити бенгальські вогники. Один салют о 12 за місцевим часом, а потім о першій, коли в Україні буде Новий рік — ще пару салютів. Та підемо додому, телефонувати родичам по всьому світу, будемо вітати і бажати один одному, щоб наступного року вже зустрічали всі разом", – розповідає чоловік.
