«Не покинемо тварин». Життя двадцяти людей у Предтечиному

село Предтечине, 16 лютого 2024 рік. Фото: Андрій Резніков/Суспільне Донбас

Пошкоджені російськими обстрілами будинки, прифронтове село Предтечине, Донецька область, 16 лютого 2024 рік. Фото: Андрій Резніков/Суспільне Донбас

Місцева жителька Ольга рік живе в підвалі. Обстрілюють село російські війська, каже, постійно — будинок розбитий. Найбільш нагальна потреба — дрова.

Підвал біля будинку Ольги, прифронтове село Предтечине, Донецька область, 16 лютого 2024 рік. Фото: Андрій Резніков/Суспільне Донбас

"Запаси у нас закінчилися, нам давали паливні брикети. Закінчилися швидко, бо мало їх було. Зараз дещо зруйноване, дещо непотрібне беремо. Де гілки, дерева посікло снарядами. Паркани свої — все розрубуємо і топимо. Навіть меблі якісь старі були, всім топиться", — розказує жінка.

Жителька прифронтового села Ольга, Предтечине, Донецька область. Кадр з відео Суспільне Донбас

У підвалі живе і Діна, собака, ділиться жінка рік не виходить — настільки боїться обстрілів: "Вона рази два-три виходила на вулицю, тільки вибухи — і одразу біжить. Їсти їй приносимо. Кашу варимо, суп їсть обов'язково".

Собака Діна рік живе у підвалі, бо боїться обстрілів, прифронтове село Предтечине, Донецька область. Кадр з відео Суспільне Донбас

Окрім Діни, Ольга із чоловіком годують й інших собак та котів, тому, кажуть, і не їдуть — не можуть покинути тварин.

"Корів залишилося небагато. 11 голів здали задарма — обстріли були сильні. У нас собака великий, собаки та кішки. Що найцінніше, ми залишили. Тепер шкода, перевозити його нікуди. Як переїжджали наші — тварин ніде не хочуть брати. Якщо люди ще можуть переїхати якийсь будинок орендувати, то тварин не хочуть ніде брати. Ми тварин не покинемо".

Тварини у дворі біля будинку Ольги, прифронтове село Предтечине, Донецька область, 16 лютого 2024 рік. Фото: Андрій Резніков/Суспільне Донбас

Кішка у прифронтовому селі Предтечине, Донецька область, 16 лютого 2024 рік. Фото: Андрій Резніков/Суспільне Донбас

У село людям привозять гуманітарну допомогу: "За медичною допомогою доводиться до міста виїжджати. Взагалі я купую заздалегідь. Я інвалід ІІІ групи, в мене всі суглоби болять. У мене заготовлені уколи, пігулки, купа мазей, інакше я б тут не змогла взагалі. Встати з ліжка не змогла б".

Собака визирає з-за паркану у селі Предтечине. Фото: Андрій Резніков/Суспільне Донбас

Прифронтове село Предтечине, Донецька область, 16 лютого 2024 рік. Фото: Андрій Резніков/Суспільне Донбас

Прифронтове село Предтечине, Донецька область, 16 лютого 2024 рік. Фото: Андрій Резніков/Суспільне Донбас

Поки журналісти Суспільного спілкуються із родиною, в Предтечиному чути вибухи. Місцевий житель Едуард стверджує: вже звик.

"Прилетів снаряд — будинок цілий. Позаду — дірка. В підвалі ночуємо, там пічка є. Що їхати? Тут господарство в мене — кури, кролики, поросята були, земля. Ціле літо на базар їздили, торгували — полуниця, картопля, малина. Що є, то і є"

Житель прифронтового села Едуард, Донецька область. Кадр з відео Суспільне Донбас

За словами заступника начальника Костянтинівської військової адміністрації Миколи Терещенка, до повномасштабного вторгнення в Предтечиному проживали 370 людей, зараз залишаються близько двадцяти. Село розташоване за дев'ять кілометрів від лінії фронту.

Прифронтове село Предтечине, Донецька область, 16 лютого 2024 рік. Фото: Андрій Резніков/Суспільне Донбас

Джерело

Репортер