Евакуація жінки, яка вийшла пішки з міста Костянтинівка, волонтерами та військовими 28 ОМБр, 13 лютого 2026 року. Вимушене переселення — одна з категорій, за якими вже можна подавати заяви у Реєстр збитків для України. Getty Images/Kostiantyn Liberov/Libkos
За майже два роки до Реєстру збитків для України подані понад 125 тисяч заяв. Реєстр створили у 2023 році під егідою Ради Європи. У квітні 2024-го він відкрив прийом заяв щодо збитків, завданих війною починаючи з 24 лютого 2022 року. Реєстр приймає заяви, зокрема, і на компенсацію за знищене та пошкоджене житло на окупованих територіях — на відміну від державних компенсаційних програм. Рада Реєстру вже ухвалювала рішення щодо такого майна у Маріуполі та Бахмуті.
Як працює Реєстр, хто може подати заяви на компенсації, коли очікувати виплати, які окремі рішення Рада Реєстру ухвалила щодо зруйнованого житла у захоплених Росією Маріуполі та Бахмуті та у яких категоріях можуть подавати заяви ВПОВнутрішньо переміщені особи — термін, яким держава називає переселенців, які вимушені були переїхати через війну. з 2014 року — Суспільне Донбас пояснює у матеріалі.
Що таке Реєстр збитків для України та як він працює
У 2023 році Рада Європа створила Реєстр збитків для України (RD4U). Наразі до нього приєднались 44 країни та Європейський союз. Серед членів Реєстру — не тільки країни-учасниці Ради Європи, але й Австралія, США, Японія та Канада.
На сайті Реєстру наголошують, що ця інституція не є трибуналом, судом, компенсаційною комісією чи компенсаційним фондом. Його основна задача — зібрати заяви від постраждалих та опрацювати докази надані в них. Головна мета Реєстру — зафіксувати збитки, яких завдала Росія збройною агресією проти України.
Механізм, за яким будуть визначати розмір компенсацій та призначати виплати, ще на стадії створення. 16 грудня 2025 року в Газі відбулась міжнародна дипломатична конференція, на якій підписали Конвенцію про створення міжнародної компенсаційної комісії для України. Наразі її підписали 35 держав та Європейський союз.
“Це унікальна історія сучасності, коли компенсаційний механізм створюється, ще під час активної фази збройного конфлікту. Раніше такого не було. В Іраксько-кувейтській війні Вторгнення Іраку в Кувейт — 2 серпня 1990 року Ірак вторгся до Кувейту та за 2 дні окупував всю країну. Окупація країни призвела до величезних матеріальних та людських втрат. 17 січня 1991 року військова міжнародна коаліція розпочала операцію проти Іраку "Буря в пустелі", яка тривала 43 дні. Навесні 1991 року для Кувейту була заснована компенсаційна комісія, що розглянула понад 2,7 млн претензій на $352,5 млрд. З них було задоволено понад 1,5 млн на $52,4 млрд. Компенсаційний фонд фінансувався коштом від продажу іракської нафти у рамках програми "Нафта в обмін на продовольство". На початку 2022 року Ірак завершив виплату усієї суми.1990 року компенсаційний механізм закінчив свою роботу лише у 2022 році. Німеччина наприкінці 1990-х виплачувала компенсації за злочини нацистського режиму. Тож у нас все відбувається дуже швидко. Вже зараз реєстр приймає заяви, вже зараз вони опрацьовуються, вже в процесі створення компенсаційна комісія. Це, можна сказати, світлова швидкість", — розповів старший проєктний спеціаліст Реєстру Михайло Каменєв під час практичного тренінгу щодо використання OSINT у пошуку та фіксації електронних доказів воєнних злочинів для журналістів, медіа, громадського суспільства.
Наразі Реєстр приймає заяви лише щодо збитків, завданих з 24 лютогоДень, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну. 2022 року. Але в Реєстрі зазначають, що в перспективі можливі зміни, які дозволять приймати заяви щодо збитків з 20 лютогоЗгідно з постановою Верховної ради від 2015 року Російська Федерація почала збройна агресію проти України 20 лютого 2014 року, коли були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації всупереч міжнародно-правовим зобов’язанням. 2014 року.
Зруйновані будинки у Краматорську, січень 2026 року. REUTERS/Serhii Korovainyi
"Це для нас болюче питання. Коли створювали реєстр, то базувались на резолюції Генасамблеї ООН, а там йде мова про 2022 рік. І тут виникає питання: а що тоді з тим, що відбувалось з 2014 року? Для українців очевидно, що і до 24 лютого 2022 року відбулася збройна агресія. Рада Європи також визнає, що до 2022 року в Україні не було внутрішнього конфлікту. Водночас це історія міжнародна, і має бути згода урядів держав, які створювали реєстр”, — пояснює старший проєктний спеціаліст Реєстру.
Прийом заяв реєстр розпочав у квітні 2024 році. У січні 2026-го кількість заяв сягнула 100 тисяч, і понад 30 тисяч з них вже зареєстрували.
"Сто тисяч — це багато чи мало? Хтось каже, що це мало. Але уявіть, що це 100 тисяч людей, які записали свою історію, поділились своїм болем і подали цю заяву. Можна сказати, що це багато. Це сто тисяч доль, про які ми знаємо, що на них вплинула російська агресія. Ці цифри — це те, до чого можуть апелювати політики, це те, з чим не посперечаєшся”, — зазначив Михайло Каменєв.
Хто та за які збитки може подати заяву до Реєстру
Заяви до реєстру можуть подати як звичайні люди, так і юридичні особи, а також держава — органи державної та місцевої влади, їх підприємства та установи. Подання заяв у всіх категоріях — безкоштовне.
Заяву можна подати щодо шкоди, яка завдана починаючи з 24 лютого 2022 року на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Це може бути факт чи подія, які відбувалися за межами України, але обов'язково мають бути пов'язані з повномасштабним вторгненням.
"Наприклад людина потрапила в полон в Україні і зазнала тортур у колонії десь на території РФ. Така людина може подати заяву щодо катувань. Бо очевидно, що те що сталось в РФ має зв'язок з тим, що сталось в Україні. І цей зв'язок не потрібно доводити”, — пояснює Михайло Каменєв.
У Реєстрі передбачено 43 категорії, за якими можна буде подавати заяви щодо збитків. Прийом наразі відкрили за 16-ма — які стосуються приватних осіб:
- вимушене внутрішнє переміщення;
- вимушене переміщення за межі України;
Як ззазначив Михайло Каменєв, у цих двох категоріях очікують найбільшу кількість заяв, бо лише за офіційною статистикою, в Україні зареєстровано близько 4,5 мільйона ВПО. Аби подати заяву в цих категоріях, людині не обовʼязково мати офіційний статус ВПО чи біженця.
- смерть близького члена сім’ї;
- зникнення безвісти близького члена сім’ї;
- серйозні тілесні ушкодження;
- сексуальне насильство;
- катування або нелюдські види поводження чи покарання (чи такі, що принижують гідність);
- позбавлення свободи;
У цій категорії заяви можуть подавати люди, яких органи окупаційної влади ув'язнили або примусово помістили у дитячі будинки, психіатричні лікарні тощо.
- примусова праця або служба;
- насильницьке переміщення або депортація дітей;
- насильницьке переміщення або депортація;
- пошкодження або знищення житлового нерухомого майна;
- пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна;
У цій категорії люди можуть подавати заяви і про знищене чи пошкоджене житло на окупованій території. Як докази приймають інформацію з Реєстру пошкодженого та знищеного майна України, судові рішення, документи від правоохоронців чи органів влади, повідомлення в ЗМІ, письмові свідчення свідків, фото- та відеоматеріали.
Зруйновані будинки Бахмута, 23 червня 2023 року. Зруйновані будинки Бахмута, 23 червня 2023 року. Фото: АР/Libkos
Також Рада Реєстру ухвалила рішення, яке стосуються нерухомості у Бахмуті. Згідно, з ним, для заяв у цій категорії достатньо лише документів про право власності.
"Подавати докази щодо руйнувань не потрібно. Бо для Реєстру очевидно, що в Бахмуті зруйноване все", — додав Михайло Каменєв.
- втрата житла або місця проживання;
У цій категорії заяви можуть подавати як власники житла, так і люди, які в ньому проживали.
- втрата приватного підприємництва;
- втрата контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях чи доступу до нього.
У цій категорії доказами можуть стати судові рішення, документи, які свідчать про те, що майно не може бути використане, передане або продане без погодження з окупаційними органами влади тощо.
В цю категорію заяв можуть подаватись і переселенці з 2014 року, але щодо фактів з 24 лютого 2022 року.
"Реєстр вважає, що до 24 лютого 2022 року працювали КПВВАбревіатура від — контрольні пункти в'їзду-виїзду та існувала можливість потрапити на окуповану територію. Після повномасштабного вторгнення — у нас суцільний фронт, і щоб потрапити туди необхідно їхати через територію РФ, об'їжджаючи через інші країни. І ми резюмуємо, що після 24 лютого цей гіпотетичний доступ, який був, перестав існувати", — пояснив юрист.
Також окреме рішення у цій категорії Рада Реєстру ухвалила і щодо нерухомості в Маріуполі, у якому зазначають, що окупація Маріуполя підтверджується Переліком тимчасово окупованих територій Міністерства розвитку громад та територій, що і є основним доказом щодо втрати доступу та контролю над нерухомістю у цьому місті.
Як подати заяву щодо шкоди
Наразі єдиний спосіб подачі заяви — через вебпортал "Дія". Для цього необхідно перейти в розділ "Послуги" й натиснути кнопку "Репарації: міжнародний Реєстр збитків" у "Каталозі послуг".
Далі система запропонує авторизуватися, обрати категорію заяви, заповнити всі дані про завдану шкоду й долучити всі доречні документи. Подавати заяву можна не за однією, а за всіма релевантними для вас категоріями.
У Реєстрі радять, до заяви долучати будь-які, документи, які можуть підтвердити факт збитків. Це можуть бути рішення судів, витяги з державних реєстрів, звіти органів влади, повідомлення в ЗМІ та письмові свідчення свідків.
Окрім документів, радять детально описати те, що сталося із людиною.
Після заповнення форми на вебпорталі "Дія" заявник отримає підтвердження про подання заяви, а також її копію та унікальний номер.
Після цього Секретаріат Реєстру розглядає заяву, якщо вона відповідає всім вимогам, то її передають для внесення у Реєстр. Якщо заява не відповідає вимогам, чи в ній недостатньо доказів, Секретаріат звʼязується з заявником через "Дію" або електронну пошту.
"Для України на міжнародному рівні — ця історія важлива, щоб говорити про розмір шкоди, який завдала РФ. Абсолютно важливо показувати, як постраждала кожна окрема людина, але й при цьому важливо показувати масштаб. Наративні історії конкретних людей працюють. Але поряд з цим має працювати і загальна цифра, яка буде показувати, що це не історії окремих людей, а історії дуже великої кількості людей. Це відновлення певної історичної справедливості.
Тобто кожна людина, яка розкаже свою історію, вона допоможе і Україні, міжнародному співтовариству притягнути Російську Федерацію до відповідальності", — наголосив Михайло Каменєв.
Чиїм коштом будуть виплачувати компенсації
Як зазначив Михайло Каменєв, всі збитки, яких зазнає Україна та її громадяни, має відшкодувати агресор — Росія.
"Принципова ідея будь-якої компенсації – це те, що кривдник відшкодовує шкоду постраждалій стороні. І у цьому випадку компенсації платитиме РФ. Є ймовірність, і ми її ніколи не відкидаємо, що Росія добровільно виплатить ці репарації. Але реєстр також розраховує, що для цього будуть використані заморожені активи РФ. І це досить реалістичний сценарій", — розказав Каменєв.
