
Сергій, житель села Хрестище. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
Окрім пасіки, у господарстві чоловіка є кури, десять котів та двоє собак — Бася і Бой. Сергій каже: тварини звикли до війни:

Песик пана Сергія. Суспільне Донбас
“Босяк (кличемо — ред.) — це коли він не слухає. А так він взагалі Бася. А другий — Бой. Басі вже три роки як раз. А тому року ще немає", — розповідає Сергій.
"Воєнні собаки. Один з Костянтинівки приїхав, кум привіз, маленького цього. А цей тут місцевий. Також воєнний сто відсотків. Вони вже не звертають увагу — бах, не бах”.

Пасіка Сергія в селі Хрестище. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
У 2022 році родина Сергія виїжджала в евакуацію — будинок, у якому вони із дружиною прожили 45 років, був пошкоджений обстрілами. Згодом усе відновили і повернулися.

Вказівник в селі Хрестище. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
За словами чоловік, у селі працює магазин, а також привозять гуманітарну допомогу.
“Дай Бог здоров’я людям, що в магазині працюють. Продукти всі є. Гуманітарну допомогу нам дають регулярно”, — розповідає Сергій.

Храм в селі Хрестище. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
Аптеки у селі немає, найближча — у Слов’янську, додає чоловік.
"Слов’янськ. Це ж перше місто в Україні по аптекам. Тільки на Артема заїдь — там одразу чотири аптеки. Все що хочеш за ваші гроші", — жартує Сергій.
Амбулаторія у Хрестищі працює, місцевих та людей з сусідніх сіл обслуговує медична сестра Ірина Чінчевич.

Ірина, медсестра в селі Хрестище. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
"На першу медичну допомогу у нас ліки є. Від того ж тиску. Кроворозріджуючі. Антибіотики — це все є”, — розповідає медсестра.
За її словами, головна проблема села — відсутність транспорту.
“Людям похилого віку доїхати до міста дуже дорого, якщо таксі викликати. В ту саму аптеку”, — каже Ірина.

Зруйнована будівля в Хрестищі. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
Будівля місцевої амбулаторії була пошкоджена обстрілами у 2022 році. Ірина розповідає: відновлювала її власноруч разом із односельцями, частково — за власні кошти.
“Я тут поруч живу, я не могла ходити повз. Я почала потихеньку робити ремонт. І люди допомогли. Я по чеках подивилась, тисяч 30 витратила зі своєї зарплати у 10 тисяч. Ну це ж не одразу, поступово. Спершу один кабінет зробили, потім інший, потім ще один", — згадує медсестра.
"Амбулаторія — я тут 20 років пропрацювала, в мене дуже боліло серце, що руйнується все, сюди залазили, все було розкрите. На жаль, фронт приближається. Може, доведеться знов їхати”.

Село Хрестище на Донеччині . Суспільне Донбас/Олександр Буряк
Родина Сергія сподівається, що не доведеться виїжджати та готується саджати городину. Насіння, говорить його дружина, для посівної вони отримали як гуманітарну допомогу.
"І редиску дали, петрушку, моркву, кабачки, укроп, капусту, і помідори, і буряк… Після Благовіщення, як земля прогріється і будемо сіяти”, — говорить жінка.

Господарство пана Сергія. Суспільне Донбас
Вибухи у селі чутно майже щодня, каже Сергій:
“Буває, здорово гучно. Сьогодні вночі літало, мабуть, збивали. Падало, гепало. Десь далеко, мабуть, в полі. А сьогодні тиша — навіть страшно, їй Богу”, — каже чоловік.

Сергій з жінкою на подвір’ї. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
Як повідомили Суспільному в Святогірській військовій адміністрації, в Хрестищі залишаються 343 людини, до повномасштабного вторгнення жили — 731. Як уточнили в адміністрації, з усієї громади у Хрестищі наразі найбільше дітей — 68.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
