Олександр Спасібко з Луганської області. Суспільне Донбас/Колаж з фото, які надав автор
Олександр Спасібко з Луганщини потрапив у російський полон у 2022 році. Підвал і допити, Луганське СІЗО, майже два з половиною роки в Суходольській колонії, етап до міста Мар’їнськ у Кемеровській області РФ. Загалом три роки і чотири місяці російських в'язниць. За час полону чоловік схуд на 20 кілограмів. Постійний психологічний тиск, примус співати російські пісні — і нарешті обмін у День Незалежності України. Про допити та погрози — його історія прямою мовою.
Початок: "Путін оголосив війну"
— 24 лютого 2022 року я збирався на роботу. Прокинувся сонний, в інтернет не заходив. Поки йшов із зупинки, десь далеко вже "валило". Приходжу, а хлопці біля входу стоять не перевдягнені в уніформу. Кажуть: "Ти що, не бачив? Путін війну оголосив". Зайшов у новини — а там "денацифікація, демілітаризація" — і тут же чутно по Харкову: "бух-бух-бух".
Ми додому пішли пішки. Слава Богу, недалеко. Усі дороги стояли, такі затори були — люди виїжджали. Біля банкоматів — черги. Паніка. Вдома на мене чекали дружина та донечка, якій на той момент не виповнилося ще й двох років.
Олександр Спасібко. Фото надав Олександр Спасібко
3 березня ми родиною виїхали евакуаційним потягом до Львова. По приїзду того ж дня я посадив своїх на автобус до Польщі, а сам пішов у військкоматВійськові комісаріати (військкомати) в Україні замінили на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) у період з 2020 по 2022 роки. Фактичне переформування розпочалося з 1 листопада 2020 року, а остаточний перехід завершився після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.. Там — довжелезна черга з людей, які хотіли стати на облік, як переселенці. Я ж кажу: "Записуйте мене добровольцем". За пів години пройшов ВЛК, сфотографувався, переночував у пункті тимчасового проживання для ВПОАбревіатура від внутрішньо переміщені особи і наступного дня вже був у частині.
Тоді все швидко робилось. Полігонів не було. Головне — втримати ворога.
Полон: "Ти ще й місцевий"
— У полон я потрапив — 14 квітня 2022 року поблизу Попасної на Луганщині. Оточення, все стандартно. Мене взяла "народна міліція ЛНР". Дісталося мені там по повній! Коли побачили паспорт, що я з Луганської області, почалося: "О, так ти ще й місцевий! Чого ти проти земляків пішов?" Я нічого не доказував. Думаю: здоров’я дорожче.
Дивлюсь на них — відверті маргінали. У декого руки трусяться. Питають мене: "Що вас там колють, під чим ви?". А я дивлюсь і розумію — нічого ти їм не доведеш.
Потім привезли в ПервомайськКолишня назва міста Сокологірськ, перейменування провели у 2024 році., "на підвал". Там були журналісти. Це насправді і врятувало. Дружині зателефонували з окупації, розповіли, що бачили мене на місцевому телебаченні, скинули скриншоти. Вона вже тоді почала оббивати пороги військової частини, доводити, що я живий.
Олександр Спасібко у війську. Фото надав Олександр Спасібко
Тих, кого знімають на камеру, зазвичай не "обнуляють". З тобою не будуть лагідно поводитися, але є велика ймовірність, що виживеш.
Хоча в полоні люди помирали від пневмонії, а один хлопець не витримав знущань — вискочив з другого поверху вниз головою. Тиск постійний 24/7. Бувало в ночі не давали спати. Не кожен витримає.
Допити у Луганському СІЗО: "Це одна велика провокація"
— 16 квітня мене привезли в Луганське СІЗОСлідчий ізолятор. Повз цієї будівлі я раніше часто ходив, коли в Луганську жив, але ніколи не думав, що потраплю туди за таких умов.
Допитували в будівлі СБУ, яку захопили ще у 2014-му.
Коли мені з голови зняли мішок, я глянув у вікно — а там парк, де я колись гуляв. Питання каверзні, по десять разів одне й те саме: "Ти скінхед? Ти ультрас? На Майдані був?". Звичайно я ходив вболівати за "Зорю", але їм про це не треба говорити. Погрожували відрізати палець, і не тільки. Був і "тапікЦе тортури електричним струмом. Назва пішла від радянського польового телефону ТАП-ік (ТА-57), який часто використовують як генератор струму. Людині під’єднують дроти (зазвичай до вух, пальців, статевих органів) і крутять ручку — подають імпульси струму.Відчуття — різкий біль, судоми, втрата контролю над тілом. Часто це поєднується з погрозами, щоб змусити дати потрібні свідчення.Метод — незаконний і є порушенням Женевської конвенції, яка прямо забороняє катування військовополонених і будь-яке жорстоке поводження." — це коли на вуха чіпляли й крутили дроти. Імпульси — капець. Все по повній, там і на гайкахМеханічна форма катування. Йдеться про сильне стискання частин тіла (найчастіше пальців рук або ніг, іноді інших чутливих місць) за допомогою металевих предметів — гайок, плоскогубців чи інших інструментів.Суть — поступове посилення болю через здавлення, щоб "дотиснути" людину під час допиту.Метод — незаконний і є порушенням Женевської конвенції, яка прямо забороняє катування військовополонених і будь-яке жорстоке поводження., все було. Але, що з мене взяти, я ж не "спец" якийсь.
