«Корупція — в топ-5 проблем, але не на першому місці». «Останній капіталіст» Краснопьоров про бронювання, та енергокризу

Автор YouTube-каналу «Останній капіталіст» Валентин Краснопьоров під час інтерв’ю Суспільному, Київ, 2 липня 2024 року. Суспільне Новини/Олександр Брамський

Валентин Краснопьоров — автор YouTube-каналів "Останній капіталіст" та "Валентин", співзасновник ігрової студії TeamFire та видавництва "Куркуль". Голова громадської організації “Сильні громади”. Учасник Євромайдану в Донецьку. Про відключення світла, ціни, курс долара, податки й мілітаризацію — Краснопьоров у проєкті Суспільного "Ремовська Інтерв’ю". Відеоверсію дивіться за посиланням.

Про відключення світла

Почнімо з ситуації зі світлом. Зараз відключення електроенергії люди сприймають по-іншому, ніж взимку 2023-го. Чому так багато нарікань на владу?

Є втома. і це не феномен для суспільств, які мають багаторічну широкомасштабну війну. Візьмемо Британію під час Другої світової — там на другий-третій рік людей теж "плавило", було важко. До того ж, взимку, коли люди споживають багато електроенергії, її відсутність пояснити простіше.

Чи є підстави звинувачувати керівництво країни, уповноважені органи або окремі компанії, наприклад ДТЕК, у тому, що ситуація настільки складна?

Переважно — ні. Вони намагаються доволі справедливо подавати дефіцитну електроенергію. Дедалі частіше вимикають навіть житлові будинки, що підключені по лінії інфраструктури — аби не було питань.

Але є речі, які можна було зробити. В Україні маємо слабеньку середньострокову і стратегічну політику. Наприклад, свого часу повернули ПДВ на сонячні панелі. А зараз ситуація: окей, ви не можете дати світла з об'єктивних причин, тому я хочу поставити панель — і ще маю за неї платити більше. Я вже мовчу про те, щоб під'єднатися до мережі й продавати надлишок — там пекло, в адміністративному плані.

У нас є хвороба стратегічного бачення. І нею хворіє не перша хвиля еліт. Це відбивається на вмінні вирішувати державні питання і дивитися на декілька кроків вперед. Чи потрібні зараз податки? Так — нам треба захищати країну. Але що ми робимо хорошого, коли цими податками вбиваємо споживання? Треба шукати коректні підходи. Бізнес повинен мати можливість забезпечити себе генераторами. А в нас зараз є ПДВ на їхню купівлюУ червні в уряді анонсували, що найближчим часом можуть розглянути можливість скасування ввізного мита і податку на додану вартість на будь-яке обладнання та комплектуючі до нього, що є енергетичними. Зокрема, на генератори.. Якщо бізнес закриється, він взагалі податків не заплатить.

Тому в таких питаннях владу треба спонукати до певних рішень. Але люди часто критикують за речі, в яких не розуміються. Запитують: чому не купили ППО? Ніби це так легко — зайшов у "воєнторг" і купив.

Одне з головних зауважень: мовляв, не підготувалися, хоч західні партнери виділяли кошти на захист енергетики, а отже, їх розікрали.

Не пропрацювали нормальне бачення, що війна з супротивником, який може діставати нас у будь-якому куточку. Треба було диверсифіковувати генерацію, а не концентруватися на побудові захисних споруд. Але, от у вас є ТЕЦ. То що, сказати: не закривайте їх? І дати росіянам можливість вдарити? Ви все одно спробуєте їх захистити. Не вийшло. Тому тепер треба рухатися до диверсифікації генерації.

Дискусія, що хтось щось вкрав, не зовсім релевантна. Здається, після 2014-го жодну українську владу не можна було звинуватити в бажанні виключно збагатитися і нічого не робити. Зловживання існують. Але ця хвороба народилася не сьогодні. Її треба випилювати поступово — і розвитком інституцій, і прозорістю процесів. Тож якщо говоримо, чи було бажання влади щось робити — так. Чи зробили це ідеально — ні. Чи могли бути зловживання, коли будувалися ці захисні речі — безумовно, могли.

Автор YouTube-каналу «Останній капіталіст» Валентин Краснопьоров під час інтерв’ю Суспільному, Київ, 2 липня 2024 року. Суспільне Новини/Олександр Брамський

До чого ви готуєтеся взимку? Що на нас чекає?

Якщо матимемо систему протиповітряної оборони, і в московитів буде менше можливостей знищувати критичну інфраструктуру, сценарій мінімум — як-от зараз в липні: 5-7 годин — відключення, далі — 2-5 годин світла.

Як би ви порадили підготуватися тим, хто ще вагається, що робити?

Ті, хто має свої домогосподарства, — треба тягнути сонячні панелі. Або вітряки ставити. Хто живе у багатоквартирному будинку з ОСББ, — домовляйтеся. Зараз це проблема — люди не хочуть на генератор нормально скидатися.

Також треба включати індивідуальну відповідальність. Купувати "екофлоу" чи "блюеті"Зарядні станції. Або дешевші повербанки. Так чи інакше, треба буде витрачатися.

Чи всім доступні такі засоби?

Ми — країна, яка живе у двох реаліях. Частина суспільства — в західних, де від тебе все залежить, ти заробляєш якомога більше, вкладаєш в можливості. Інша частина очікує на щось від держави. Це проблема, бо такі люди можуть стати інструментом для делегітимізації. Мовляв, країна нам нічого не дала.

А що держава мала б давати?

В ситуації з електроенергією можна розраховувати, що, разом з приватними гравцями, держава зробить так, аби справедливо розподілити невелику кількість енергоресурсів і швидше відновити генерацію.

Також держава не мала б заважати створювати генерацію домогосподарствам. Наприклад, ми поставимо сонячні панелі й будемо вимагати легкого включення в мережу. І ще й продамо надлишок електроенергії. І цим допоможемо країні.

Ми часто ставимося до ресурсів не відповідально. У нас люди в шоці, коли їм кажуть, що в розвиненому світі промислові гравці платять за електроенергію менше, ніж побутові. Тому що купують її оптово. А у нас, через певні популістські підходи, навпаки. Викривляється сама логіка і генерації, і ринку.

Можливо, причина в тому, що населення не може собі дозволити сценарій, по якому діє західний світ?

Згадаймо про поляків і Лешека БальцеровичаПольський економіст, який в кінці 1980-х впровадив план переходу Польщі від планової комуністичної економіки до ринкової. Досі є багато тих, хто каже, мовляв, Бальцерович поганий, мені було так добре, а він в 1990-х зробив боляче. Але поляки розуміли: зараз робимо все, як на Заході, буде важко, але потім будемо мати час розвитку і відновлення вже на західних процесах і цінностях.

А ми мали й важкі 1990-ті, і не отримали того, що та ж Польща. То ми зрештою робимо систему такою, що дає шанс майбутнім поколінням? Чи консервуємо те, що є і так і живемо? Вибір за нами.

Робітники встановлюють сонячні панелі на даху пологового будинку №3 у Києві, 14 червня 2024 року. Getty Images/AFP/Anatolii Stepanov

Джерело

Репортер