Олександр Деменко. Фото: особистий архів Ірини Деменко
Запоріжець Олександр Деменко — захисник Маріуполя, який 20 місяців пробув у російському полоні. Після строкової служби він підписав контракт з Нацгвардією. До повномасштабної війни охороняв об’єкти поблизу Маріуполя, а 24 лютого 2022 року його підрозділ перевели у місто. Саме там хлопець і потрапив у полон. Нині його чекають додому. 31 січня Олександр повернувся в Україну під час обміну військовополонених.
Жителька Запоріжжя Ірина Деменко розповідає, її син Олександр обороняв Маріуполь у складі 15-ї бригади Нацгвардії імені героя України лейтенанта Богдана Завади. До якої долучився одразу після проходження строкової служби:
Ірина Деменко, мати Олександра. Фото: Суспільне Запоріжжя"Відслужив півтора роки, і сказав, що: “Мам, я піду далі. І мене вже ніхто не переконає”. І він пішов на контракт".
До 24 лютого Олександр охороняв об’єкти поблизу Маріуполя, а на початку повномасштабної війни їхній підрозділ перевели у місто. Наприкінці березня 2022 захисник отримав осколкові поранення, розповідає Ірина:
Ірина Деменко, мати Олександра. Фото: особистий архів Ірини Деменко"Він був у шпиталі, потім, коли вже було тяжко, їх перевели на “Азовсталь”. І там почалось пекло. Вони не знали, чи виживуть вони там. Протримались до травня, а 17 травня по наказу президента їх вивели".
Останнє повідомлення від Олександра Ірина отримала 12 травня 2022 року. Надалі її чекали довгі місяці тиші:
Олександр Деменко з сестрою. Фото: особистий архів Ірини Деменко"У його сестри день народження у травні. Він написав:“Мамулечка, поздравиш Леруську з Днем народження”. Він казав: “Я не знаю, виживемо ми тут чи не виживемо".
Олександр Деменко з побратимом. Фото: особистий архів Ірини Деменко
Після цього, 8 місяців Ірина взагалі не знала, де син та в якому стані:
"Я подала заявку, у нас група для даних, и я написала, що шукаю сина. І напевно буквально за тиждень надіслали відео, що він знаходиться у Горлівці. Він спочатку був в Оленівці, і вони чули все це, коли той теракт був. Каже: “Мама, вони так кричали".
Олександр Деменко. Фото: особистий архів Ірини Деменко
31 січня 2024 року Олександра звільнили з російського полону. Ірина каже, того дня відчувала, що син їй зателефонує:
"Я вранці беру фотографію його, цілую і кажу: “Синочку, я чекаю твого дзвінка сьогодні”. Сиджу на роботі і дзвонить якийсь номер. “Ви Ірина Іванівна? Ваш син повернувся в Україну”. Я потім вже, як закричала. І плакала і кричала".
Олександр Деменко з мамою. Фото: особистий архів Ірини Деменко
Попереду в Олександра реабілітація після отриманих травм та полону, розповідає Ірина:
"Я дуже хочу його обійняти, поцілувати і сказати, що він мій найкращий синочок у світі. Я дуже хвилювалася. Нарешті він вдома. Я тепер трошки заспокоїлась".
Раніше Суспільне повідомляло, що 25 військовослужбовців із Запорізької області вдалося повернути з російського полону 31 січня.
