
Хліб для жителів міста Дружківка. Суспільне Донбас/Кадр з відео
Владислав Їжак дорогою в місто розповідає, окрім видачі хліба, планують евакуацію місцевих жителів. Шлях проходить повз спалені російськими безпілотниками авто, також місто потерпає від ударів авіабомб, додає Владислав.

Владислав Їжак. Суспільне Донбас/Кадр з відео"Дуже обстрілюють КАБами, були такі дні, що прилітало 24 КАБи за один день до обіду. Бувало, що тихіше. Дуже багато дронів"
Місцеві жителі знають день, коли видають хліб. Переселенка з Костянтинівки Наталя розповідає: пришла за буханцем, бо хоче зекономити.
"Я знімаю квартиру, пенсія невелика, а плачу три з половиною за квартиру", — пояснює жінка.

Наталя переїхала до Дружківки з Костянтинівки. Суспільне Донбас/Кадр з відео
Місцева Тетяна також прийшла по хліб.
"Гроші то є, на базарі є хліб, а так, більше ніде купити. Більше магазинів немає", — говорить Тетяна.
Після видачі хлібин Владислав їде на евакуацію: забирає подружжя та кішку.
Лілія та 40 котів
Догою містом із евакуаційним авто кореспондентка Суспільне Донбас зустрічає місцеву Лілію. Жінка розповідає: виїжджати з міста, попри обстріли та складну гуманітарну ситуацію, не планує. Зокрема і тому, що опікується 40-ма котами — підгодовує тварин, що живуть на вулиці.

Жителька Дружківки Лілія. Суспільне Донбас/Кадр з відео
"Всіх покидали. А я кого люблю, того не зраджую. Я волонтер. Знають, де я ходжу, де я годую, там і кидають. У мене залишився корм, мені допомагають, сюди іноді виносять їжу. Я ділю на всіх, варю. Он вже по голосу сходяться, їсти їм треба".
Воду, додає Лілія, нині набирає в колодязях — доступна з цього району свердловина не працює: немає електроенергії.
На питання про виїзд з небезпечного міста відповідає: "Я цю ситуацію розглядала, знаю, тому одна надія на Бога, в душі тривога".
Дві заявки на евакуацію
Владислав мав також забрати чоловіка — за заявкою на евакуацію. Доводиться шукати та гукати біля будинку, адже зв’язку в місту немає. Однак чоловіка Владислав не знайшов, потім розказав, як з'ясувалося, він виїхав вчора та забув попередити волонтера.
"Переважно родичі виїхали за кордон, вони знаходять волонтерські організації та терміново замовляють евакуацію своїх родичів. А родичі не хочуть виїжджати. «Хто вам сказав, що ми виїжджаємо?». Оце теж найбільше прикро, звісно".

Владислав Їжак. Суспільне Донбас/Анастасія Галасюк
Родину Владислав вивіз до Краматорська. Чоловік Євген пояснює: в місті лишалися через роботу та надію.
"Дружина працювала, а так чекали, думали може все скоро скінчиться", — каже чоловік та додає далі поїдуть в Рівненську область до родичів.

Дружина Євгена, подружжя евакуйовується з Дружківки. Суспільне Донбас/Анастасія Галасюк
Владислав Їжак розповідає: людей закликають евакуюватися постійно. Повідомляють про можливість всіма доступними способами.
"У нас є гаряча лінія нашої організації. У нас є флаєри, які ми роздаємо в «пунктах незламності» та просто перехожим людям, ділимося з ними своїми особистими номерами. Сарафанне радіо ще ніхто не скасовував", — говорить Владислав.
