Годували лушпайками: військовослужбовець Луганського прикордонного загону Олександр Зарва розповів про 21 місяць полону

Фото: Луганський прикордонний загін

21 місяць провів у полоні військовослужбовець Луганського прикордонного загону Олександр Зарва — головний сержант, водій відділення інспекторів прикордонної служби. Він потрапив у полон у квітні 2022 року під час боїв у селі Борова на Харківщині, довгий час вважався зниклим безвісти. Він родом з Хмельниччини. Чоловіка повернули до України під час обміну полонених 3 січня. В той день обміняли п'ятьох військовослужбовців Луганського прикордонного загону.

Про тортури, знущання та харчування під час полону він розповів у пресслужбі Луганського прикордонного загону.

Чоловік працював на заводі "Новатор" ливарником металів, пішов служити по повістці у 2015 році.

У Луганському прикордонному загоні розповіли, що Олександр Зарва брав участь бойових діях в зоні АТО/ООС. З початку повномасштабного вторгнення воював на Луганщині, а згодом під Боровою на Харківщині. Саме там головний сержант потрапив у полон у квітні 2022 року.

"15 лютого 2022 року поїхав у відрядження на Лантратівка( Луганська область — прим ред.). З 23 на 24 лютого полетіли гелікоптери і почалось повномасштабне вторгнення. Ми тримали оборону Борової на Харківщині, де потрапили у кільце. Вийти не вийшло, я та троє хлопців легковим автомобілем дозорним, я був старшим. Російські військові нас розстріляли та взяли в полон", — розповів військовий Олександр в інтерв'ю прикордонникам.

"Ми були зв'язані, очі — замотані. Нас возили у різні місця. Коли перекинули через кордон, то ми потрапили у табір для військовополонених, де нас опитували. Мені надали "медичну допомогу", бо в мене було осколкове поранення, хірургічне втручання без анестезії мені розрізали ногу та трохи почистили, а далі зашили назад і все. Далі нас повезли у СІЗО, де почались побиття, знущання та приниження. Я ще такого звірства не бачив до людей. На нас спускали собак, а годували лушпайками з-під картоплі. Давали їх дуже гарячими. Якщо не встигав з'їсти, то виводили з камери та били. Ми харчувались хлібом та водою", — каже Олександр Зарва у відео пресслужби прикордонників.

В таких умовах жили до жовтня, розказує військовий, а потім їх перевезли до в'язниці.

Фото: Луганський прикордонний загін

"У в'язниці нас побили. Перші 2,5 місяці підйом о шостій ранку, де співали гімн, сидіти нам не дозволяли. Стояли по 16 годин. Їли стоячи, з дозволу ходили у вбиральню та відкривали вікно. Вночі могли побити. В камері сиділи шість людей. Зранку давали кашу — три тарілки. Одна тарілка на двох. Виходило по три ложки на людину. Хліб спочатку давали, а потім перестали зранку давати. В обід — три тарілки чогось рідкого. Ввечері — так само. Вода з крана була технічна", — каже військовий у публікації Луганського прикордонного загону.

Прали самі в камері у холодній воді, уточнив під час інтерв'ю Олександр Зарва, на прогулянки виводили літом. Давали читати книжки про Леніна.

"Не одного цілого ребра нема. Вони розповідали, що Україну всю захопили. Я писав розписку, щоб мене розстріляли, бо не хотів читати їхню брехню. Два рази мене розстрілювали — не розстріляли. За татуювання мене цькували і собак спускали", — пригадує Олександр у відео прикордонників.

Фото: Луганський прикордонний загін

За словами військового, найважче було чекати.

"Про обмін дізнався, коли мене та ще кількох людей покликали та сказали зібратись. Нас посадили в автозак, одягнули на голову мішки, в авто не працювала пічка і було 28 градусів морозу. Везли кілька годин й обміняли", — пригадує військовий Олександр.

З полону його дочекалася тільки мати. Батько Олександра помер, розповіли у пресслужбі прикордонників.

Джерело

Репортер