Поросята родини Шевченко. Суспільне Донбас
“Тут все було заповнено, по п’ять, по шість, по 10 штук. Всі ці — це, що залишилось. Це тут, а тут маленькі були, потім маленькі на продаж… Це все, що залишилось”, — розповідає Марина.
Марина Шевченко, жителька села Хрестище. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
До повномасштабного вторгнення родина розводила поросят і займалася переробкою м’яса. Та у лютому 2022 року їм довелося терміново виїжджати на Харківщину — до родичів. Там сім’я потрапила в окупацію.
“26 лютого ми виїхали в Балаклійський район і попали під окупацію. В окупації ми просиділи, мабуть, сім днів. Ми знаходилися в підвальному приміщенні, коли летіли літаки з авіабомбами. Вони просто летіли над хатою і скидали авіабомби. Ви знаєте, авіанальоти — це найгірше, тому що вони просто знищують все”, — розповідає жінка.
Марина з сином Іваном. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
Разом із нею у підвалі ховалися діти — молодшому тоді був лише рік, старшій доньці — дев’ять, а також інші родичі.
“Ми просиділи там, наша сім’я: я, Ваня — це мій молодший син, йому був один рік, і старша донька, зараз їй 12. І ще до нас приїхала моя сестра з Харкова. Всі разом ми просиділи в підвальному приміщенні”, — згадує Марина.
Виїхати вдалося, коли трохи підмерзла земля — староста допоміг дістатися у бік Лозової.
“Коли ми їхали, на машині написали, що ми з дітьми, їхали колоною, ми проїхали, нас вивели”, — каже Марина Шевченко.
Син Марини Іван на подвір’ї. Суспільне Донбас
До Хрестища родина повернулася в листопаді 2022 року. Почали відновлювати господарство і ремонтувати пошкоджений обстрілами дім.
“Волонтери нам допомогли. От допомогли перекрити дах в сараї. Там була вирва”, — говорить жінка.
Згодом знову завели птицю і худобу.
“Придбали курей, придбали качок. Потім нам організація ФАОФАО, англ. FAO — Food and Agriculture Organization — це спеціалізована установа ООН, яка очолює міжнародні зусилля з подолання голоду та покращення харчування надала гуманітарну допомогу — бройлерів. До того ще вони надавали гроші на корм, щоб виростити. Було 30 штук. Половину собі залишили, половину реалізували”, — розповідає Марина.
Півник на подвір’ї родини Шевченко. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
Марина згадує: чоловік і вона почали працювати, у селі збудували бомбосховище, приїжджали волонтери.
"Таке активне активне життя було у 2023-2024 роках. Було спокійно. Думала, життя почалося, повернулося. Але у 2025-му стало гучно. Гучно: знову ракети, знову обстріли, знову приліти. Їдеш в город в Слов'янськ і думаєш: повернешся ти? Ну, нічого. Нічого, поки ще можна жити. Якщо буде гірше, з дітьми ми тут не залишимося".
Наразі, каже, господарство знову доводиться скорочувати.
“Місяці два тому, у зв’язку з такою ситуацією ми вирішили, що треба наше господарство продавати. Продали, залишилось пару штук. Якщо все буде добре, будемо займатися сільським господарством”, — говорить жінка.
Марина годує котиків. Суспільне Донбас
Та зараз родина дедалі частіше думає про виїзд.
“Старша якось вже менше боїться. Молодший вибігає в коридор і якщо гучно — сидимо ми вдвох в коридорі. Спершу ми бігали в погріб, ховалися. Але до погріба поки добіжиш, може ще й прибити”, — каже жінка.
Діти Марини навчаються онлайн: донька — у школі в Хрестищі, син — у дитсадку. Але вже за рік йому потрібно йти до першого класу.
“Я розумію, що через рік йому потрібно в школу йти… І вже так думаю, що, може, будемо виїжджати туди, де є школа. Тому що онлайн — це онлайн. А перший клас — це початок життя в школі”, — говорить Марина.
Марина в себе на кухні. Суспільне Донбас/Олександр Буряк
Попри втому і втрати, рішення про можливу евакуацію Марина пояснює просто:
“Тяжко знову їхати. Тяжко щось тут кидати. Але життя найголовніше. А все, що тут є, можна і придбати. Головне — щоб були руки, ноги і робота. А то все наживеться”, — каже жінка.
За даними мапи аналітичного проєкту DeepState, село Хрестище Святогірської громади розташоване приблизно за 20 кілометрів від лінії фронту. Як повідомили Суспільному в Святогірській військовій адміністрації, в Хрестищі на 27 березня залишалися 343 людини, до повномасштабного вторгнення жили — 731. Як уточнили в адміністрації, з усієї громади у Хрестищі наразі найбільше дітей — 68.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
