Будинок Олександра, пошкоджений російським обстрілом. Суспільне Донбас/Анастасія Галасюк
«Двері повідкривалися, в хаті пил стоїть стовпом. Трошки розтуманилось, в залі це було. В залі дірка наверху, пробилось наскрізь», — розповідає про атаку чоловік.
Олександр — житель Привілля. Суспільне Донбас
Дах, говорить, перекрив власноруч, закрив і вікна. Зараз Олександр живе у сина, сюди приходить поратися на городі. Вирощує цибулю, картоплю, огірки, кабачки.
«Це кукурудза, солодка. Спеціально така, щоб їсти. Не та щоб курям давати», — показує Олександр.
Кукурудза на городі Олександра. Суспільне Донбас/Анастасія Галасюк
Інша місцева Лідія також пережила обстріл, разом з чоловіком, розповіла жінка, були вдома, коли влучив російський дрон. Обстріл стався вночі два тижні тому. Будинок, показує, вже відремонтували.
«Ми своїми силами робили. Шифер хлопці положили, коньок положили. Все зробили, дошки позабивали», — каже Лідія.
В будинок Лідії два тижні тому влучила російська «Молнія». Суспільне Донбас/Ольга Мілашич
Понад десять покинутих собак приходять до неї, аби поїсти. Котів, говорить, навіть не рахувала.
«Всі покинуті, наша прив’язана. Всі покинуті — ми їм варимо і годуємо. Оце двері відкриті, вони всі заходять», — розповідає жінка.
Кіт, якого годує Лідія. Суспільне Донбас/Ольга Мілашич
Єдиний магазин у селі зачинився, розповіла жінка. Односельці, каже, тримають худобу та вирощують городину.
«У вас немає аптек, немає медпунктів, нічого немає, що робити? Платимо, наймаємо машину по пенсію їхати. Платимо 600 гривень, він чекає, пішли в аптеку сходили, забігли пенсію отримали, гроші віддали і приїхали назад», — розповідає Лідія.
Непрацюючий магазин у Привіллі. Суспільне Донбас/Анастасія Галасюк
Електроенергія в селі з перебоями. Зв’язок — теж. Вода — з колодязів та свердловин, розповідає місцева жителька Лариса.
Лариса — одна з 31 мешканців Привілля. Суспільне Донбас/Анастасія Галасюк
«В кранах в нас немає, тому що в нас вимкнули ще з грудня місяця. Генератори підвозимо, тому що напруга погана, генератори підвезли, кожен накачав собі, поки без води прям не сидимо. В нас від Дмитрівки проведений інтернет, коли є світло — є Wi-Fi», — розповідає Лариса.
Раз на тиждень жителям Привілля привозять гуманітарний хліб, каже Лариса.
«А куди мені їхати, ви скажіть, і за що? Я робила, в мене була зарплата шість тисяч. Я від «ДРУАСа»КП "ДРУАС" у Краматорську — це комунальне підприємство «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них". Воно відповідає за догляд за дорогами, нанесення розмітки, ремонт мостів, прибирання тощо. робила. А з минулого року, з літа я — безробітна. От є те, що на городі, курочка, порося було — зарізали. Те зварили, те. Отак і живемо«, — каже Лариса.
У Привіллі залишається 31 людина, розповіла Суспільному староста Красноторського старостинського округу Людмила Панасенко. За час повномасштабного вторгнення із села виїхали майже 200 жителів. Примусову евакуацію родин із дітьми провели на початку року, всіх дітей вивезли, додала староста.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
