Натовп сепаратистів у Донецьку зрештою прорвався до будівлі ОДА. УНІАН
Всі події 01:01
6 квітня 2014 року: захоплення Донецької обладміністрації
Десять років тому 6 квітня близько двох тисяч проросійських мітингувальників зібралися на площі Леніна. Акцію проводили по заявці партії "Російський блок". Після закінчення мітингу протестувальники пройшли вулицею Артема до будівлі Донецької обласної державної адміністрації.
Почався штурм будівлі: мітингувальники намагалися прорватися всередину. І попри сутички міліцією, що її охороняли, групам сепаратистів вдалося проникнути у двір і в саму будівлю.
Зовні у вікно ОДА була кинута граната, — силовики відступили. Будівля опинилася під контролем сепаратистів, над обладміністрацією вивісили прапори Росії та "ДНР".
Мітингувальники-сепаратисти із прапором самоназваної Донецької народної республіки, 6 квітня 2014 рік, Донецьк. УНІАН
Спочатку учасники мітингу намагались спустити український прапор, але потім, за повідомленням очевидців, зрізали його ножем.
Донецька ОДА 6 квітня 2014 рік. УНІАН
Після захоплення ОДА протестувальники оприлюднили резолюцію, в якій зажадали негайного скликання позачергової сесії Донецької обласної ради та прийняття нею рішення про проведення референдуму про входження до складу Росії.
Водночас у Луганську проросійські сили штурмом взяли будівлю обласного управління СБУ: натовп вибив двері та увірвався всередину.
Через деякий час, після того, як будівлі були потрощені меблі, сепаратисти повідомили, що домовились про звільнення своїх активістів, яких затримали раніше.
Мітинг проросійських сил у Донецьку, 6 квітня 2014 рік. УНІАН
Інститут історії України називає 6 квітня 2014 року початком диверсійно-терористичної фази.
6 квітня у кількох східних областях Україні почалася хвиля захоплень або спроб адміністративних будівель.
"У них уже брали участь не лише місцеві проросійські «агенти впливу» та політичні маргінали, а й російські громадяни, включно зі співробітниками спецслужб", — нагадують у хроніці інституту.
Одночасно із захопленням адміністративних будівель проголосили створення Донецької, Луганської, Харківської "народних республік", планувалося це зробити також у Дніпропетровській, Одеській та інших областях.
Мітинг та захоплення проросійськими силами Донецької ОДА, Донецьк, 6 квітня 2014 рік. УНІАН
Це був кримський сценарій, який країна-агресор реалізувала перед тим у Криму, він відрізнявся тим, що у захопленні органів державної влади не брали участі "зелені чоловічки" — військові підрозділи ЗС РФ. Кінцева мета, як це було заявлено росіянами, нагадують історики, полягала у федералізації України, що мало зупинити європейську та євроатлантичну інтеграцію країни.
05 квітня 14:14
Мітинг за федералізацію у Донецьку 5 квітня 2014 року та поява Деніса Пушиліна
5 квітня 2014 року в Донецьку відбувся мітинг прихильників федералізації та приєднання до Росії. На мітинг зібралося понад 500 людей.
Тоді ватажком протестувальників був Денис Пушилін. Він назвався заступником "народного губернатора" Павла Губарєва.
18 березня 19:19
Звернення Яценюка до жителів південних та східних регіонів
18 березня 2014 року прем'єр-міністр Арсеній Яценюк оприлюднив звернення до мешканців південних і східних регіонів України, в якому запевнив про незмінність статусу російської мови як регіональної, а також повідомив про намір суттєво децентралізувати владу. Мова йшла про передачу на обласний і районний рівень широких фінансових повноважень, а також право вирішувати питання освіти, культури, історії та героїв.
Щодо зовнішньої політики, повідомив про намір відновити добрі стосунки з РФ, підкреслив односторонній характер економічних преференцій зі сторони ЄС у рамках угоди, а також про відсутність намірів вступу України до НАТО.
13 березня 21:21
Мітинг 13 березня у Донецьку: кадри десятирічної давнини
13 березня до центру Донецька вийшли тисячі людей попри те, що подібні мітинги вже були небезпечними.
Патріоти у Донецьку на мітингу, 13 березня 2014 рік. Фото: Sergei Grits/АР
Мітинг 13 березня став третьою масштабною акцією "За Україну" у Донецьку.
Поліцейські допомагають пораненому проукраїнському мітингувальнику під час зіткнень із сепаратистами після мітингу в Донецьку. Фото: Sergei Grits/АР
Того дня проросійські сепаратисти підготувались: агресивно налаштований натовп, як і 5 березня, стояв з іншого боку площі Леніна. Але вже не хаотично, а шеренгами.
Донецьк, 13 березня 2014 рік. Фото: Sergei Grits/АР
Українська акція 13 березня, як і попередні, була мирною: учасники прийшли до центру міста без зброї.
Фото: Sergei Grits/АР
З боку сепаратистів у відповідь полетіли спочатку яйця та яблука. Потім каміння, пляшки. Далі — світлошумові гранати.
Проросійський мітингувальник — ліворуч, б’ється після мітингу в Донецьку. Фото: Sergei Grits/AP
13 березня 20:08
Перша жертва війни: 22-річний Дмитро Чернявський — Герой Небесної сотні
Дмитро Чернявський народився 5 березня 1992 року в селищі Хромове поблизу Бахмута. 13 березня 2014 року у Донецьку під час мітингу "За Україну" він дістав смертельне поранення. Дмитро не був випадковим учасником, він був свідомим і послідовним патріотом.
"Мій син похований в Донецьку, мені дуже важко у цей день, бо вже десять років я не можу бути на його могилі. У дуже важкі часи ми живемо — Бахмута мого рідного міста й Дмитра вже немає, Донецьк в окупації, майбутнє наше непевне. Коли все починалося, Дмитро казав: "Готуйся, мамо, нас, патріотів, будуть вбивати". Я пропонувала тікати, ховатися. Але він на це говорив, що, якщо втечу, то все, що я любив і вчив, чим жив — розіб'ється", — згадує сина мати Дмитра Чернявського.
"Казав: я не боюся, що люди скажуть, я боюся, що сам у своїх очах буду гірше черв’яка виглядати. Тому, я так жити не зможу, і я буду воювати".
"Дмитро під час Революції Гідності брав участь в акціях протесту у Донецьку, Києві та Львові. Я пам'ятаю Дмитра, його світле обличчя — тоді він приїхав на свою першу сесію, хлопець навчався на заочній формі. Ми щороку збираємося тут 13-го березня для того, щоб вшанувати пам'ять про Дмитра. Для нас це дуже важливо, бокожен такий приклад є справді важливим, ми про нього повинні пам’ятати і шанувати пам'ять наших героїв. Вони віддали за нас найцінніше, що мали, що має кожна людина – це своє життя" — каже декан економічного факультету ЛНУ ім. Франка Ростислав Михайлишин.
Як вшанували пам'ять активіста, Героя Небесної Сотні:
